СМИ Законы РФ
Юр.книга Л.М. Горбунова, С.В. Богачов Договір дарування

Thu, 16 May 2013 16:11:41 +0000
Зміст (Договір дарування (Л.М. Горбунова, С.В. Богачов))

ЗМІСТ

1. Що являє собою договір дарування?

2. Що саме може бути дарунком?

3. У якій формі укладається договір дарування?

4. Хто може бути дарувальником?

5. Які обов’язки покладаються на дарувальника?

6. Що означає прийняття дарунка?

7. Договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому

8. Обов’язок обдаровуваного на користь 3-ої особи

9. Причини, з яких може відбутися розірвання договору дарування

10. Пожертва

11. Зразки договорів дарування

Використана література

 


Thu, 16 May 2013 16:12:51 +0000
Шановний читачу !

Шановний читачу !

Недостатня правова обізнаність громадян досить часто є при­чиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації ними конституційно закрі­плених норм. Таке становище зумовлює необхідність всебічного роз’яснення правових актів, утвердження їх у свідомості громадян, перетворення на переконання і втілення в практику повсякденної поведінки.

У цьому посібнику ми розкриємо правові аспекти договірних правовідносин, зокрема договору дарування.

Саме право громадян на дарування спрямовано на більш по­вний захист цивільних прав та інтересів громадян.

Разом з тим діюче цивільне законодавство значно розширило права громадян у здійсненні дарування, як наприклад, передбачи­ло можливість подарувати річ з обов’язком передати її в майбут­ньому, зобов’язати обдарованого вчинити певну дію на користь іншої особи тощо, що в свою чергу потребує роз’яснення та висвіт­лення серед широкого кола читачів.

З огляду на це метою розроблення посібника стало в доступ­ній формі довести до відома населення право громадян на дару­вання та на отримання подарунку, зосереджуючи увагу на таких важливих питаннях, як: предмет договору дарування, форма до­говору дарування, сторони договору дарування, деякі особливості договору дарування, пожертва тощо.

Читайте! На ці та інші запитання ви отримаєте відповідь на сторінках цієї збірки.


Thu, 16 May 2013 16:14:09 +0000
1. Що являє собою договір дарування?

1. Що являє собою договір дарування?

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере­дає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарувальник - це той, хто дарує, а обдаровуваний - той, кому дарують.

Зауважимо, що подарувати майно іншим особам може ви­ключно власник цього майна! Отже, дарувальник повинен бути власником майна, що дарується.

Договір дарування направлений на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності у обдаровуваної особи, при цьому обдаровуваний набуває право на майно, якого раніше у нього не було.

Договір дарування - це узгоджена воля обох сторін, яка являє собою не тільки акт розпорядження майном власника (даруваль- ника), але й акт прийняття дарунку обдаровуваним. При цьому обов’язково необхідна як воля дарувальника, так і згода обдарову­ваного, який має право відмовитися від прийняття дарунку в силу певних причин.

Якщо відсутня згода особи, яка приймає майно, і його воля не виражена ні в якій формі, то такий договір не можна визнати укладеним.

Отже, ніхто не може щось подарувати іншій особі без її згоди.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна (подарунку) обдаровуваному або передачі його у майбут­ньому. Він укладається і виконується у момент передачі речі. Об­даровуваний має право вимагати передачі дарунка, а дарувальник зобов'язаний його передати.

Характерною ознакою дарування є його безоплатність. Тобто за договором дарування відсутній зустрічний еквівалент у вигляді майна або грошових коштів. Будь-які причини, мотиви даруваль- ника (глибока вдячність до обдаровуваного або інші особисті по­чуття) не мають значення.

Увага! Якщо в договорі встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити дії майнового або немайнового характеру на користь дарувальника, то таку угоду не можна тлумачити як дарування.

Договір дарування завжди є безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій май­нового чи немайнового характеру.

Отже, ми з’ясували, що договір дарування за наявності зустрічного задоволення вважатиметься недійсним. Проте існу­ють певні випадки, які не можна вважати порушенням ознаки без­оплатності договору дарування, а саме:

1)   символічне зустрічне задоволення як данини у традиції — на­приклад, платню у вигляді дрібних монет за дарування до­машніх тварин;

2)   виконання обов'язку обдаровуваною особою з метою використання подарунка для певної, обумовленої мети, тоб­то пожертва. Зустрічне задоволення тут відсутнє, оскільки виконання обов'язку з використанням пожертви стосується третіх осіб;

3)   покладення на обдаровувану особу обов'язку на користь тре­тьої особи. Такий обов'язок полягає у вчиненні певної дії або утриманні від її вчинення, а саме: передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо. Такий обов'язок особа бере на себе добровільно, керуючись власними інтересами, а певне майнове задоволення надаєть­ся третій особі, права якої обмежують (обтяжують) право власності обдаровуваного. Безпосереднє зустрічне задово­лення дарувальник не отримує;

4)    покладення на обдаровувану особу обов'язку на користь да- рувальника. Наприклад, дарувальник залишає за собою пра­во проживання у подарованому будинку. Обдаровуваний у цьому випадку зобов'язаний надати можливість здійснення такого права дарувальником. Дарувальник залишає за со­бою частину повноважень власника і не передає право влас­ності в повному обсязі. Дарувальник у разі виконання дого­вору не отримує зустрічного задоволення — чогось нового, а залишає те, що йому належало.

За ознакою безоплатності ґрунтуються й інші якості договору дарування, але вони є лише похідними від основної ознаки, а саме:

-        безстроковість;

-        безповоротність переходу прав;

-        збільшення майна обдаровуваного;

-        зменшення майна дарувальника тощо.

Договір дарування є односторонньо зобов’язувальним. З його укладанням у сторін, як правило, не виникають взаємні або одно­сторонні обов’язки. Щодо прав, то їх набуває лише обдаровува­ний у вигляді повноважень власника стосовно прийнятого майна. Це означає, що дарування вважається здійсненим (тобто договір укладений) за наявності волевиявлення обдарованої особи, ви­словленого у будь-якій формі. Як правило, воно виявляється у від­повідній поведінці, зумовленій певними подіями або обставинами.


Thu, 16 May 2013 16:17:58 +0000
2. Що саме може бути дарунком?

2. Що саме може бути дарунком?

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

По-перше, потрібно знати, що майно, яке передається за до­говором дарування, переходить у власність від однієї особи (дарувальника) до іншої (обдарованого), при цьому предмет да­рування повинен бути у договорі чітко визначений, адже обіцянка подарувати невизначену річ не має правового значення. Тому май­но, що передається, повинне бути власністю дарувальника.

По-друге, дарунком може бути не тільки рухоме (у тому чис­лі гроші та цінні папери) та нерухоме майно, але й також майнові права - як такі, якими вже володіє дарувальник, так і ті, які мо­жуть виникнути у нього у зв’язку зі здійсненням права інтелекту­альної власності, а також інші права.

По-третє, дарунком може бути будь-яке майно, не вилучене з обігу і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Це можуть бути предмети домашнього побуту, гроші, житловий буди­нок, квартира, автомобіль тощо.

При даруванні необхідно також додержуватися спеціальних

правил, встановлених для набуття права власності громадянами на окремі види майна (наприклад, вогнепальна зброя). Тому речі, вилуче­ні з цивільного обігу, не можуть бути предметом договору дарування.

Увага! Речі, на володіння та користування якими необхідно мати дозвіл, можуть бути предметом договору дарування, якщо обдаровуваний отримає такий дозвіл.

Предметом договору дарування можуть бути не тільки майно­ві права, якими дарувальник вже володіє, а й такі, які можуть ви­никнути у нього в майбутньому, тобто якими на даний момент він ще не володіє, але розраховує одержати потім, тобто майно може бути передано іншій стороні (обдарованому) не тільки у теперіш­ньому, але й майбутньому.

Як вже зазначалось, предметом договору дарування можуть бути речі, гроші, а саме грошові кошти у валюті України або іно­земній валюті та цінні папери.

Іноземною валютою визначаються іноземні грошові зна­ки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що пере­бувають у обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обігу або такі, що ви­лучаються з нього, або підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та ін­ших кредитно-фінансових установ.

 

Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що пе­ребувають в обігу та є законним платіжним засобом на терито­рії України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, або підлягають обмінові на грошові знаки, які перебува­ють в обігу, кошти на рахунках, внески в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

 

Цінними паперами - документи встановленої форми з від­повідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші май­нові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмісти­ла (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

 

Серед видів цінних паперів за законодавством України роз­різняють акції, облігації, облігації підприємств, облігації міс­цевих позик, державні облігації України, казначейські зобов’я­зання України, інвестиційні сертифікати, ощадні (депозитні) сертифікати, вексель, іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери.


Thu, 16 May 2013 16:19:26 +0000
3. У якій формі укладається договір дарування?

3. У якій формі укладається договір дарування?

За формою договір дарування може укладатися в усній, пись­мовій та нотаріально посвідчуватися.

Отже, одним із способів вчинення договору дарувакння є пра- вочин в усній формі. Характерною особливістю усного правочину є співпадіння двох стадій - укладання і виконання. В усній формі укладаються договори дарування особистого користування та по­бутового призначення.

Особливий порядок передбачений щодо дарування нерухо­мих речей. Такі правочини за участю фізичних осіб укладаються в письмовій формі і посвідчуються нотаріально.

Увага! У даному випадку договір дарування вчиняється у ви­гляді складання спеціального письмового документа та факт скла­дання документа посвідчуються нотаріусом.

Дуже важливо! При оформленні договору, нотаріус повинен пересвідчитися в законності його умов, цілях, встановити істинну волю сторін договору.

При укладанні угод про відчуження спільного майна подруж­жя, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, має бути письмова згода другого з подружжя. Тому недодержання цих умов дає підстави вважати такий договір недійсним.

У письмовій формі укладаються також договори даруван­ня рухомих речей, які мають особливу цінність. Але ця норма не носить імперативного характеру, так як передача такої речі може бути правомірною навіть якщо ця передача була здійснена за усним договором. Це може бути при умові, що судом не буде вста­новлено, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. Тобто у разі виникнення спору з цього приводу, він вирішується у судовому порядку. І саме суд вирішує, законно чи не законно обдаровуваний набув річ.

Спеціальна вимога щодо правовочину встановлена для дару­вання валютних цінностей у розмірі, який перевищує 50-кратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На сьогодні неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. До­говори дарування, що перевищують зазначений розмір, уклада­ються в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідчен­ням.


Thu, 16 May 2013 16:23:18 +0000
4. Хто може бути дарувальником?

4. Хто може бути дарувальником?

Сторонами у договорі дарування є дарувальник і обдаровува­ний. Перший добровільно позбавляє себе певного майна, другий -    набуває ці права.

Дарувальником і обдаровуваним можуть бути фізичні особи (громадяни), юридичні особи (підприємства, установи, організа­ції), держава Україна, Автономна Республіка Крим в особі уповно­важених органів із дотриманням вимог Конституції України, Кон­ституції АРК та чинного законодавства, територіальні громади.

Фізичні особи - дарувальники повинні володіти відповідним обсягом дієздатності.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’яз­ки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. Таким чином, юридична особа може бути стороною договору дарування, якщо останнє не суперечить установчим документам такої юридної особи.

Зауважимо, що дарування - цивільно-правова угода, тому да- рувальник і обдаровуваний повинні бути дієздатними.

Крім того, встановлено додаткові гарантії захисту осіб, які пе­ребувають під опікою або піклуванням. Виходячи з інтересів ді­тей, осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, у цивільному законодавстві зазначається, що батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Але в свою чер­гу, вони мають право від імені осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, приймати майно у подарунок, а піклувальники над неповнолітніми мають змогу давати згоду на прийняття дару.

Опікуни та піклувальники можуть відмовитися від пропозиції прийняти дар, якщо він не відповідає інтересам підопічного.

Договори дарування дозволяються відносно будь-якої особи за вибором дарувальника. Закон не обмежує здійснення договору дарування між подружжям.

Увага! Опікун не має права без дозволу органів опіки і піклу­вання укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх здій­снення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майно­вих прав, поділ майна тощо.

Що ж стосується неповнолітніх, то вони можуть бути дару- вальниками стосовно предметів, які мають невисоку вартість. Не­повнолітні, віком від 14 до 18 років можуть укладати договори да­рування за згодою своїх батьків, усиновителів, піклувальників.

Як уже зазначалось, юридичні особи виступають сторонами у договорі дарування у межах своєї спеціальної дієздатності. При цьому юридичні особи можуть без будь-яких обмежень щодо їх дієздатності прийняти дарунок. Водночас безоплатне відчуження майна (у тому числі за договором дарування) вони мають здій­снювати тільки відповідно до вимог їх установчих документів та законодавчих актів.

Зауважимо! Дарування між юридичними особами, які здій­снюють підприємницьку діяльність, не дозволяється у випадку, якщо право дарування не передбачено у статуті дарувальника. Але ця умова не поширюється на право юридичної особи укладати до­говір пожертви (тобто дарування нерухомого та рухомого майна, зокрема грошей та цінних паперів фізичним та юридичним осо­бам, державі Україна, АРК, адміністративно-територіальним утво­ренням для досягнення ними певної, раніше визначеної мети). Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дару­вання тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або положеннях про них, а також у випадках, прямо передбачених за­конодавством України.

Не тільки дарувальник особисто може укладати договір дару­вання. Від його імені такий договір може укласти його пред­ставник.

Увага! Представник дарувальника повинен діяти на підста­ві письмового уповноваження (доручення), що видається однією особою іншій особі, представляти його інтереси перед третіми осо­бами. Якщо у дорученні на укладання договору дарування не вста­новлено імені обдарованого, воно визнається нікчемним.


Thu, 16 May 2013 19:47:05 +0000
5. Які обов’язки покладаються на дарувальника?

5. Які обов’язки покладаються на дарувальника?

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарун­ком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Насамперед йдеться про обов’язок дарувальника повідомити про небезпечні недоліки речі, що є дарунком.

Зауважимо! Загалом предметом договору може бути і річ з де­фектами, але якщо обдаровуваний про них знає і готовий прийня­ти подарунок, тоді в такому разі за потенційну шкоду, заподіяну дарунком іншим особам, відповідальність буде нести обдаровува­ний як власник речі.

У разі ушкодження здоров’я обдаровуваному відшкодовують­ся затрати на лікування, протезування, сторонній догляд, а також компенсуються витрати на додаткове харчування, втрата працез­датності тощо.

У разі смерті обдаровуваного внаслідок шкоди, заподіяної володінням і користуванням подарунком, право на компенсацію мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали право на таке утримання.

Дарувальник зобов’язаний додержуватися всіх існуючих ви­мог до якості відчужуваного об’єкта. Але при цьому дарувальник не зобов’язаний виправляти недоліки прийнятого дару або за­знавати витрат, пов’язаних з виправленням їх, або обмінювати на якісну річ (навіть тоді, коли йому було відомо про існування недо­ліків дару), якщо обдаровуваному або іншим особам (якщо вони відомі обдарованому) не заподіяна шкода життю, здоров’ю або майну у результаті володіння чи користування дарунком.

Обдаровуваний не має права пред’являти претензії до дару- вальника на тій підставі, що річ, яку подарували, виявилась з не­доліками, але про які не було повідомлено потерпілому.

Якщо моменти укладання договору і його виконання не спів­падають, то на дарувальника покладається обов’язок передати да­рунок у термін, визначений договором (строк передачі установлю­ється в договорі або пов’язується з настанням певної обставини).

У разі настання строку або обставини, визначеної договором, обдаровуваний має право вимагати, а дарувальник зобов’язаний передати дарунок, і якщо дарувальник не виконує свого обов’язку, то він зобов’язаний відшкодувати вартість цього дарунку.

Зауважимо, що в договорі дарування повинен бути конкрети­зований предмет, щоб надалі визначати його вартість.

Смерть будь-якої сторони за договором припиняє зобов’язан­ня передати річ у дарунок. Зазначені обставини враховуються, якщо вона мала місце до настання строку або відкладальної обста­вини.

У дарувальника є можливість відмовитись від договору в разі погіршення його майнового стану. Це може бути втрата постійного заробітку, тяжка хвороба дарувальника або членів родини та інші непередбачувані обставини на момент укладання договору, що на­далі негативно вплинули на його майновий стан.

Що ж стосується обов’язків обдаровуваного, які переходять до нього з прийняттям дарунка, то це може бути обов’язок вчиняти певні дії майнового характеру на користь третьої особи або навпа­ки утриматися від пред’явлення вимог до третьої особи. Суть ви­конання обов’язку обдарованого полягвє у виникненнні, зміні або припиненні відповідних правових наслідків майнового характеру для третьої особи.

Але у разі смерті останнього або визнання його померлим, без­вісно відсутнім чи недієздатним право вимоги виконання обов’яз­ку переходить до особи, на користь якої встановлений обов’язок. Отже, смерть дарувальника не припиняє в цьому випадку цивіль­но-правового зобов’язання вчинити певні майнові дії або утрима­тись від них.


Thu, 16 May 2013 19:48:26 +0000
6. Що означає “прийняття дарунку”?

6.  Що означає “прийняття дарунку”?

Договір дарування вважається здійсненим за наявності воле­виявлення обдаровуваної особи, висловленого у будь-якій формі.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Але якщо дарунок направлено обдаровуванаму без його попе­редньої згоди і він негайно не заявить про відмову від нього, то та­кий дарунок вважається прийнятим.

Прийняття обдаровуваним символів речі, яка є предметом до­говору дарування, або документів, що посвідчують право власнос­ті на річ (наприклад, акт про право власності на житло, земельну ділянку тощо), вважається прийняттям дарунку.

Отже, коли обдаровуваний прийняв дарунок, то на нього по­кладаються певні обов’язки та права, а саме:

Обдаровуваний зобов'язаний:

1)    належним чином дбати про річ, яка становить історичну, наукову, культурну цінність;

2)     виконати обов'язок на користь третьої особи, якщо це передбачено у договорі.

Обдаровуваний має право:

1)   вимагати відшкодування шкоди у разі, якщо дарувальник не сповістив про недоліки та особливості речі, що призвело до заподіяння шкоди при володінні та користуванні дарунком;

2)  у будь-який час до прийняття дарунка відмовитися від ньо­го на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому;

3)    у разі настання строку (терміну) або відкладальної обста­вини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від да- рувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Як тільки обдаровуваний прийняв дарунок від дарувальника та якими-небудь діями підтвердив свою згоду на прийняття, то він стає власником одержаного від дарувальника майна.

Увага! Прийняття дарунка є правом, а не обов’язком обдаро­ваного. Отже, він може відмовитись від його прийняття, але від­мова повинна мати місце лише в момент передачі речі.

В договорах дарування, в яких час укладання договору і пере­дача дарунку не співпадає, право власності переходить від дару- вальника до обдаровуваного не в момент укладання правочину, а після прийняття речі останнім.


Thu, 16 May 2013 19:50:22 +0000
7. Договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому.

7. Договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому.

Що стосується строків передачі речі обдаровуваному, то вона може бути передана дарувальником як у теперішній час, так і у майбутньому, тобто момент укладання угоди не пов’язаний з мо­ментом передачі майна у власність. Саме тому при укладанні до­говору дарування може бути (але не обов’язково) встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному у май­бутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настан­ня відкладальної обставини.

Дарувальник може передати річ у майбутньому:

„Відкладальна обставина” - це обставина, що не дає можли­вості виконати договір дарування і тому його виконання перено­ситься на майбутнє; при цьому ці обставини повинні бути не ви­гаданими, а дійсно такими, що перешкоджали виконати договір дарування.

Дарувальник у разі настання строку (терміну) або відкла- дальної обставини, встановлених договором з обов’язком переда­ти дарунок у майбутньому, обов’язково повинен передати дарунок обдаровуваному. У свою чергу у обдаровуваного виникає право не тільки отримати подарунок від обдаровуваного по волі самого да- рувальника, а й право на обов’язкове одержання подарунка, що за­значено у договорі дарування, а саме:

-  вимагати від дарувальника передачі подарунка;

-  витребувати дарунок;

-  вимагати відшкодування його вартості.

Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, що визначена до­говором дарування з обов’язком дарувальника передати дарунок у майбутньому, такий договір припиняється. Наприклад, якщо дару- вальник за договором про обов’язкову передачу дарунку у майбут­ньому помре до настання строку (терміну) або відкладальної об­ставини, визначеної таким договором, обдаровуваний не має права претендувати на подарунок, що був предметом договору, а також вимагати від спадкоємців дарувальника передачі йому обіцяного дарунку.

Дарувальник має можливість при певних умовах односторон­ньо розірвати договір, що зобов’язує його здійснити у майбутньо­му безоплатну передачу майна або прав. Оскільки дарування пе­редбачає добровільне бажання особи збагатити будь-кого за свій рахунок, дарувальник може звільнитися від своєї обіцянки, якщо до моменту настання строку передачі це негативно відобразиться на його зміненому сімейному або майновому стані. Ці зміни пови­нні бути непередбаченими. Іншими словами, такі обставини ви­ключають вину дарувальника, при цьому він не зобов’язаний від­шкодовувати збитки, завдані обдаровуваному.

Тобто у даному випадку вбачається виключення з загального правила про обов’язкову передачу дарунка обдаровуваного у май­бутньому. При виникнені спору між сторонами в даній ситуації, спір може бути вирішений судом, при цьому дарувальнику необ­хідно буде підтвердити дійсне погіршення свого матеріального стану. При наданні суду такого підтвердження дарувальник звіль­няється від обов’язку.

Як уже було зазначено, сторони мають право при певних об­ставинах відмовитися від договору дарування з обов’язком пере­дати дарунок у майбутньому.

Відмова дарувальника від виконання зобов’язання може бути зумовлена загибеллю речі, вилученням її із обігу, забороною здій­снювати дії, які обіцяно виконати. Ці обставини припиняють зо­бов’язання у зв’язку з неможливістю виконання. Але у випадку, якщо річ знищена внаслідок умислу чи грубої необережності дарувальника, він відповідає за завдані іншій стороні збитки.

Законодавцем передбачено також право обдаровуваного на відмову від договору дарування з обов’язком передати даруваль- ником подарунок. Обдаровуваний має право відмовитися від по­дарунку у будь-який час, але тільки до прийняття дарунку.

Зауважимо! Якщо обдаровуваний подарунок прийняв, він не може потім відмовитися від договору дарування та повернути річ, навіть якщо вона потребує особливих умов зберігання та утримання.



8. Обов’язок обдаровуваного на користь третьої особи.

8. Обов’язок обдаровуваного на користь третьої особи.

У договорі дарування може бути передбачено положення про обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового змісту на користь третьої особи або утриматись від її вчинення.

Тобто дарувальник при укладанні договору може покласти на обдаровуваного обов’язок виконати або утриматися від виконан­ня певних дій відносно третьої особи, замість чого обдаровуваний набуває права власності на подарунок. Враховуючи зазначене, при укладанні договору дарування дарувальник може вимагати від обдаровуваного вчинити певну дію майнового змісту на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (наприклад, переда­ти грошову суму або інше майно у власність, сплачувати грошо­ву ренту, надати право довічного користування дарунком або його частиною, не ставити вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник не тільки може покласти на обдаровуваного обов’язок виконання або не виконання певних дій майнового чи немайнового характеру на користь третьої особи, а й вимагати від обдаровуваного виконати покладений на нього обов’язок на ко­ристь третьої особи.

Але у разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім або недієздатним, вимагати від обда­ровуваного виконання обов’язку на користь третьої особи, перед­баченого договором дарування, має право особа, на користь якої встановлений цей обов’язок.

Дарувальник має право у разі порушення обдаровуваним ви­конання обов’язку на користь третьої особи розірвання договору і повернення дарунка.

Якщо у договорі дарування міститься положення про обов’я­зок обдаровуваного відносно третьої особи вчиняти або не вчи­няти певні дії, то даючи згоду на прийняття дарунку, він повинен додержуватися обумовлених положень такого договору, в іншому випадку такий договір може бути розірваний. У випадку, коли сто­рони договору дарування так і не дійдуть згоди щодо вирішення спору, то спір буде вирішено в судовому порядку.


Просмотров: 948
Search Results from «Озон» Право. Юриспруденция
 
 Уголовное право. Особенная часть. Учебник
Уголовное право. Особенная часть. Учебник

Данный учебник - экспериментальный, подготовлен преподавателями кафедры уголовного права Московского государственного юридического университета имени О.Е. Кутафина с участием специалистов других вузов (Национального исследовательского университета "Высшая школа экономики" Московского государственного лингвистического университета) и ВНИИ МВД России в соответствии с программой курса "Уголовное право. Особенная часть" на основе современного уголовного законодательства, а также иных нормативных правовых актов. При анализе уголовно-правовых институтов учтены постановления Пленума Верховного Суда РФ по вопросам применения уголовного права.
Учебник имеет оригинальную структуру. Каждая глава содержит аннотацию и информационно-справочный материал. Текст параграфа разбит на смысловые единицы, к каждой из которых дан заголовок. Такое расположение материала облегчает его усвоение. Этой цели подчинены также дидактические и контрольно-измерительные материалы, которые способствуют выработке практических навыков применения уголовного закона.

Учебник рассчитан на студентов, аспирантов и преподавателей высших учебных заведений.

...

Цена:
522 руб

С. А. Авакьян Конституционное право России. Учебный курс. Учебное пособие. В 2 томах. Том 2
Конституционное право России. Учебный курс. Учебное пособие. В 2 томах. Том 2
В книге освещаются вопросы российского конституционного права, ста­новления и развития конституционно-правовых институтов, анализируются проблемы формирования конституционно-правовых основ политического раз­вития России.
Во втором томе издания рассмотрены вопросы государственного устройст­ва, избирательной системы, государственной власти и местного самоуправле­ния в Российской Федерации.

Для студентов, обучающихся в магистратуре, а также для студентов, обу­чающихся по программам бакалавриата и специалитета, аспирантов, препода­вателей юридических вузов и всех, кто интересуется различными аспектами российского конституционализма....

Цена:
1159 руб

Н. Г. Шурухнов Криминалистика в схемах и таблицах
Криминалистика в схемах и таблицах
В удобной для понимания и запоминания форме - таблицах и схемах - излагается материал, охватывающий весь курс "Криминалистика". В основу учебного пособия положены традиционные темы курса, учитывающие достижения смежных областей научного знания, ряд глав посвящен новым методам и средствам сбора и исследования доказательств, методикам расследования новых составов преступлений, предусмотренных Уголовным кодексом Российской Федерации.
Наглядность и лаконичность подачи материала позволят студентам легче усвоить любые, даже самые сложные вопросы, а при необходимости - максимально быстро и качественно повторить пройденный материал при подготовке к семинарам, экзаменам, зачетам....

Цена:
279 руб

 Гражданское право. Учебник. В 2 томах. Том 1
Гражданское право. Учебник. В 2 томах. Том 1
Настоящий учебник является переработанным и дополненным изданием двухтомного учебника, опубликованного в 2016 г.
В учебнике содержится материал, необходимый для изучения гражданского права студентами юридических высших учебных заведений. В первом томе излагается общая часть курса гражданского права (предмет и метод соответствующей отрасли, принципы гражданского права, источники, правоотношение, лица, участвующие в гражданских правоотношениях и т.д.), а также характеризуются такие подотрасли гражданского права, как вещное право, право интеллектуальной собственности, наследственное право, рассматривается международное частное право. Второй том посвящен характеристике обязательств (общих положений об обязательствах, отдельных видов договорных и внедоговорных обязательств).

Учебник может быть полезен аспирантам, преподавателям, юристам-практикам и всем тем, кто интересуется гражданским правом....

Цена:
1829 руб

А. А. Бирюков Авторское право в схемах. Учебное пособие
Авторское право в схемах. Учебное пособие
В учебном пособии содержится теоретические и практические материалы, необходимые для изучения дисциплины "Право интеллектуальной собственности" и ее важнейшего раздела — авторского права. Материал пособия изложен в краткой, доступной форме в виде схем.

Пособие предназначено для студентов дневной и заочной форм, обучающихся по специальности (направлению подготовки) "Юриспруденция", преподавателей юридических вузов, а также практикующих специалистов....

Цена:
51 руб

Белов В.А. Занимательная цивилистика. Учебное пособие. В 3 книгах. Книга 3
Занимательная цивилистика. Учебное пособие. В 3 книгах. Книга 3
Издание состоит из трех книг, представляющих собой серию небольших очерков по разнообразным вопросам гражданского права, которые почти не обсуждаются ни в учебной, ни в специальной литературе, главным образом, из-за их незначительности, экстравагантности, а также из-за их нахождения "на стыке" гражданского права с другими отраслями права и даже не юридическими дисциплинами. Приобретение навыка решения подобных вопросов представляется весьма важным для всех практикующих юристов, которых жизнь регулярно забрасывает в ситуации, "не предусмотренные законодательством".

 Воспитывая навык критического отношения к оценке ситуаций, традиционно третирующихся как лежащие вне сферы внимания права и юриспруденции, эта книга способствует формированию первоначальных представлений о задачах, приемах и границах гражданско-правового регулирования....

Цена:
429 руб

М. В. Гриценко, Н. И. Летушева Теория государства и права. Учебник
Теория государства и права. Учебник
Учебник написан в соответствии с Государственным образовательным стандартом среднего профессионального образования. Содержит материал для изучения отраслевых юридических наук.

Для студентов средних профессиональных учебных заведений....

Цена:
1189 руб

А. А. Потапова Трудовое право. Самое важное
Трудовое право. Самое важное
Учебное пособие (конспект лекций), подготовленное в виде кратких вопросов и ответов на них, охватывает все основные темы курса "Трудовое право России", включаемые в билеты для экзаменов, зачетов, семинаров.

Для студентов, аспирантов и преподавателей юридических факультетов и вузов....

Цена:
13 руб

 Уголовное право России. Общая часть. Учебник
Уголовное право России. Общая часть. Учебник
Учебник, написанный коллективом кафедры уголовного права юридического факультета Санкт-Петербургского государственного университета, соответствует Государственному образовательному стандарту высшего профессионального образования, включает все темы, предусмотренные программой курса Общей части уголовного права для подготовки бакалавров.

Предназначен для студентов, аспирантов, преподавателей, юристов-практиков и всех тех, кто интересуется современным российским уголовным правом....

Цена:
1489 руб

 История государства и права зарубежных стран. Учебник
История государства и права зарубежных стран. Учебник
В основу издания легли лекции, прочитанные авторами учебника в Московском государственном юридическом университете имени О.Е.Кутафина, исследования, подготовленные преподавателями кафедры истории государства и права Московского государственного юридического университета имени О.Е.Кутафина, работы известных ученых-юристов и историков, тексты правовых документов и политических программ. Материал курса систематизирован по соответствующим временным периодам, внутри которых исследуются отдельные государственно-правовые, национальные структуры и институты.

Учебник предназначен для студентов юридических факультетов и вузов, обучающихся по программе, подготовленной специально для бакалавров....

Цена:
373 руб



2003 Copyright © «Advokat.Peterlife.ru» Мобильная Версия v.2015 | PeterLife и компания
Юридическая консультация, юридические услуги, юридическая помощь онлайн.
Пользовательское соглашение использование материалов сайта разрешено с активной ссылкой на сайт
  Яндекс.Метрика Яндекс цитирования