СМИ Законы РФ
Юр.книга Л.М. Горбунова, С.В. Богачов Відшкодування шкоди

Thu, 16 May 2013 06:36:32 +0000
Зміст (Відшкодування шкоди (Л.М. Горбунова, С.В. Богачов))

 

Зміст


Частина І. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, по­переднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

1. Особливості зобов’язань, що виникають внаслідок за­подіяння шкоди органами дізнання, попереднього слід­ства, прокуратури та суду

2. Які органи законодавством віднесені до заподіювачів шкоди?

3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шкоди?

4. В яких випадках діяльність правоохоронних та судових органів є незаконною і відповідно буде підставою для відшкодування заподіяної шкоди?

5. За яких обставин потерпілому може бути відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди?

6. Що саме підлягає відшкодуванню?

7. Порядок повідомлення громадянину про право на від­шкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ор­ганів дізнання, слідчим, прокурором або судом.

8. Яких заходів Ви повинні вжити для того, щоб отримати належне Вам відшкодування?

9. Порядок судового вирішення спорів, пов’язаних з від­шкодуванням шкоди, завданої незаконними діями орга­нів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду.

 

Частина II. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю

1. Що являє собою відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням життя?

2. Як визначити заробіток (дохід), втрачений внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором?

3. Як відшкодовується шкода, завдана смертю потерпілого?

4. Відшкодування витрат на поховання.

5. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи - підприємця.

6. Як регламентуються питання відшкодування шко­ди при ушкодженні здоров’я малолітнього або неповнолітнього?

7. Випадки збільшення розміру відшкодування шкоди на вимогу потерпілого у разі зміни стану працездатності

8. Який існує порядок відшкодування шкоди?

9. Порядок звернення до суду з вимогою відшкодуван­ня шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю

Використана література

 


Thu, 16 May 2013 06:37:39 +0000
Шановний читачу !

Шановний читачу !

На сучасному етапі розвитку світової спільноти проблема за­хисту прав і свобод людини є однією із найактуальніших. У цьо­му напрямку прийнято низку міжнародних нормативно-правових актів, котрі визначають людину найвищою цінністю суспільства, а належне забезпечення її прав і свобод - головним обов’язком кож­ної демократичної держави.

Конституція України визначає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їх гарантії - визначальними в діяльності держави.

Закріплення за державою обов’язку забезпечення прав і сво­бод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звер­нутись до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за ком­пенсацією шкоди, завданої таким порушенням.

На сьогодні зі вступом в дію Цивільного кодексу України ви­рішення питань, пов’язаних із відшкодуванням заподіяної шкоди, перейшло на новий етап правового регулювання. Однак і зараз пе­ред громадянином, який потрапив у життєву ситуацію, в якій він є постраждалим, чи навпаки заподіювачем шкоди, постає багато пи­тань правового характеру.

Адже для того, щоб правильно, а головне законно вчинити у кожній конкретній ситуації, крім норм Цивільного кодексу необ­хідне знання ряду підзаконних нормативних актів.

Саме тому в цьому посібнику розглядається два види зобов’я­зань, що виникають із заподіяння шкоди, які викликають у грома­дян найбільший інтерес. А саме: відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду; від­шкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здо­ров’я або смертю.


Thu, 16 May 2013 06:40:09 +0000
Частина І. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, по­переднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Частина І. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, по­переднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

1. Особливості зобов’язань, що виникають внаслідок за­подіяння шкоди органами дізнання, попереднього слід­ства, прокуратури та суду

2. Які органи законодавством віднесені до заподіювачів шкоди?

3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шкоди?

4. В яких випадках діяльність правоохоронних та судових органів є незаконною і відповідно буде підставою для відшкодування заподіяної шкоди?

5. За яких обставин потерпілому може бути відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди?

6. Що саме підлягає відшкодуванню?

7. Порядок повідомлення громадянину про право на від­шкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ор­ганів дізнання, слідчим, прокурором або судом.

8. Яких заходів Ви повинні вжити для того, щоб отримати належне Вам відшкодування?

9. Порядок судового вирішення спорів, пов’язаних з від­шкодуванням шкоди, завданої незаконними діями орга­нів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду.

 

Головними завданнями правоохоронних органів є захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом, усунення порушень закону, відновлення поруше­них прав.

 

Судові органи, здійснюючи правосуддя, на засадах верхо­венства права забезпечують захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, інтер­есів суспільства і держави.

 

Саме тому Ви повинні завжди пам’ятати, що порушую­чи своїми незаконними діями Ваші права та свободи, право­охоронні, судові органи порушують законодавство.

Конституція України визначає, що кожен має право на від­шкодування за рахунок держави чи органів місцевого самовря­дування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, орга­нів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Крім того, у разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

З огляду на значний масив законодавства, що регулює ці пи­тання, розглянемо найбільш вагомі його аспекти.


Thu, 16 May 2013 06:41:53 +0000
1. Особливості зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду

1. Особливості зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду

Зобов’язання із заподіяння шкоди незаконними діями пра­воохоронних, судових органів виникають внаслідок порушення абсолютних прав як майнових (наприклад, право власності), так і особистих благ (життя, здоров’я, ділової репутації тощо). У пра­вовідносинах, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, визначені як той, у кого виникає обов’язок, так і той, у кого виникає право на відшкодування.

Незалежно від особи заподіювача шкоди або потерпілого, а та­кож від змісту шкоди завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, про­куратури та суду, є шкода, незаконні дії, причинний зв’язок між незаконними діями та шкодою. При цьому наявність вини не є обов’язковою, бо відповідно до законодавства шкода відшкодову­ється незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попе­реднього (досудового) слідства, прокуратури та суду.

Адже незаконність дій виражається у тому, що заподіювач шкоди діяв поза межами, встановленими для його правомірної поведінки правом (законом), і таким чином діяв проти законних прав інших осіб, порушуючи їх.

Обов’язковою підставою для відшкодування заподіяної шкоди є наявність взаємозв’язку між протиправною поведінкою того, хто заподіяв шкоду, і шкодою, що настала. Для його встановлення слід довести, що:

1)       протиправна поведінка передувала настанню шкідливих на­слідків,

2)       шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки.


Thu, 16 May 2013 07:45:28 +0000
2. Які органи законодавством віднесені до заподіювачів шкоди?

2. Які органи законодавством віднесені до заподіювачів шкоди?

Заподіювачем шкоди є правоохоронні органи, до яких за ци­вільним та кримінально-процесуальним законодавством України належать:

1)       органи дізнання, тобто органи, наділені правом вживати необхідні оперативно-розшукові заходи та провадити невід­кладні слідчі дії з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. До них належать: міліція; податкова міліція; органи Служби безпеки; командири військових частин, з’єднань, началь­ники військових установ; митні органи; начальники виправно-тру­дових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно- трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи охорони державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні;

2)       органи попереднього (досудового) слідства, тобто органи, наділені правом проводити досудове слідство у кримінальних справах. Згідно з чинним законодавством до них належать: слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, податкової міліції і слідчі органів Служби безпеки;

3)       органи прокуратури, тобто органи, на які покладено функції: підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство тощо.

Неможливо не зазначити і органи суду, тобто органи, на які покладено здійснення функцій правосуддя. До судової системи України відносяться суди загальної юрисдикції та Конституцій­ний Суд України. Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; Апеляційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України. Однак суб’єктами у зобов’язаннях, пов’язаних з відшкодування заподіяної шкоди не­законними діями судових органів, є переважно суди загальної юрисдикції.


Thu, 16 May 2013 07:49:16 +0000
3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шко­ди?

3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шко­ди?

До таких діянь Цивільним кодексом України віднесено:

1)   незаконне засудження;

2)   незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

3)   незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;

4)   незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;

5)   незаконне затримання;

6)   незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Розглянемо окремі особливості перелічених дій.

Засудження. Засудженою визнається фізична особа, стосов­но якої має місце відповідний вирок суду. Вироком вважається рі­шення суду про винність або невинність підсудного у скоєнні зло­чину і застосування або незастосування до нього покарання. Адже особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України). Необхідними елементами вироку є його законність і обґрунтованість; постановлення ім’ям України; мотивованість (обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судо­вого розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена); дотримання процедури складання вироку.

Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, стосовно якого органами дізнання, попереднього (до- судового) слідства, прокуратури винесена постанова про притяг­нення як обвинуваченого.

Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення да­ної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу.

Застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд чи тримання під вартою. Підписка про невиїзд полягає у віді­бранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’я­зання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого. Підозрюваному або обвинуваченому при відібранні від нього підписки про невиїзд повинно бути оголошено, що в разі її порушення вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в пере­важній більшості випадків в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Затримання. Процесуальний захід у виді затримання може застосовуватись органами дізнання щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у ви­гляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосеред­ньо після його вчинення;

2) коли очевидці, в тому числі й потер­пілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших да­них, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, не має постійного місця проживання, або не встановлено особи підозрюваного. У кожному випадку затримання особи, під­озрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний склас­ти протокол і роз’яснити підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання.

Накладення адміністративного стягнення у вигляді аре­шту чи виправних робіт. Адміністративний арешт установлю­ється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Ад­міністративний арешт призначається місцевим судом (суддею). Такий арешт не може застосовуватись до окремих категорій осіб, як-то вагітних жінок, осіб, які не досягли вісімнадцяти років, інва­лідів першої і другої груп тощо.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи також призначаються місцевим судом (суддею).

Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завда­ної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попере­днього слідства, прокуратури і суду” перелік незаконних дій пра­воохоронних та судових органів, наведених в Цивільному кодексі України розширюється та певним чином деталізується, зокрема до переліку додаються наступні протиправні дії:

-     незаконне проведення в ході розслідування чи судового роз­гляду кримінальної справи обшуку, виїмки;

-     незаконне накладення арешту на майно;

-     незаконне відсторонення від роботи (посади) та інших про­цесуальних дій, що обмежують права громадян;

-     незаконна конфіскація майна;

-     незаконне накладення штрафу;

-     незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.

Необхідно пам’ятати!

У всіх вище перелічених випадках та в разі проведення ін­ших процесуальних дій, що обмежують Ваші права, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини по­садових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.


Thu, 16 May 2013 07:51:19 +0000
4. В яких випадках діяльність правоохоронних та судових органів є незаконною і відповідно буде підставою для відшкодування заподіяної шкоди?

4. В яких випадках діяльність правоохоронних та судових органів є незаконною і відповідно буде підставою для відшкодування заподіяної шкоди?

До підстав для відшкодування шкоди відносяться:

1)  постановлення виправдувального вироку суду;

2)  встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рі­шенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення спра­ви на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розсліду­вання чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторо­нення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмеж­ують чи порушують права та свободи громадян, незаконного про­ведення оперативно-розшукових заходів;

3)  відмова в порушенні кримінальної справи, закриття кримі­нальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчи­ненні злочину;

4)  закриття справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, право на відшкодування заподіяної шкоди виникає у випадках заподіяння шкоди оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи.

Тобто таке право виникає у випадках встановлення в обвину­вальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи су­дового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконно­го накладення арешту на майно тощо, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.

Крім того, відповідно до норм цивільного законодавства дер­жава повинна відшкодувати шкоду, завдану фізичній чи юридич­ній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі. Для настання відповідальності за даною нормою необхідно встановити наявність в діях судді (суддів), які вплину­ли на постановлення незаконного рішення, складу злочину за об­винувальним вироком суду.

Необхідно зважати на те, що право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями судових та правоохоронних орга­нів, виникає лише при наявності перелічених вище обставин.

В інших випадках заподіяна шкода відшкодовується на під­ставах, прямо визначених законодавством. Наприклад, відшкоду­вання шкоди жертвам політичних репресій здійснюється на під­ставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій в Україні” тощо.


Thu, 16 May 2013 08:03:38 +0000
5. За яких обставин потерпілому може бути відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди?

5. За яких обставин потерпілому може бути відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди?

Незважаючи на наявність хоча б однієї із перелічених у по­передньому розділі підстав, потерпілому може бути відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди, якщо він сам у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду здій­снював самообмову і тим самим перешкоджав з’ясуванню істини. Тобто в результаті чого сприяв незаконному засудженню, незакон­ному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконно­му затриманню тощо.

Самообмова визначається як свідомо неправдиві свідчення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, які вони дали з метою переконати органи досудового слідства і суд у тому, що саме вони вчинили злочини, хоч насправді їх не вчиняли. Самообмова вира­жається у показаннях обвинуваченого, які зафіксовано у протоко­лі допиту. Слід зазначити, що не є самообмовою відмова особи від давання показань або умовчання про обставини, які виправдову­ють її. Вина обвинуваченого, який застосовує самообмову, може виражатися лише в умислі.

Пам’ятайте! Заподіяна шкода відшкодовується, коли самообмова була наслідком застосування насильства, погроз чи інших незаконних дій. При цьому факт насильства, погроз чи інших не­законних дій мають встановити слідчі органи, прокурор або суд.

Окремо слід вказати на те, що відшкодування завданої шкоди не виникає у разі, коли кримінальну справу закрито на підставі за­кону про амністію[1] або акта про помилування[2] .

 


[1] Амністія - повне звільнення Законом України зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання (повна амністія) або часткове звільнення за­значених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).

[2]

Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного су­дом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років.


Thu, 16 May 2013 08:07:59 +0000
6. Що саме підлягає відшкодуванню?

6. Що саме підлягає відшкодуванню?

Законодавством передбачено наступні види відшкодування:

1)  заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втра­тив внаслідок незаконних дій правоохоронних органів;

2)  майна (в тому числі грошей, грошових вкладів і відсотків по них, цінних паперів та відсотків по них, часток у статутному фон­ді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибутку, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфіскованого або зверненого в доход держави судом, вилученого органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майна, на яке накладено арешт;

3)   штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, судових ви­трат та інших витрат, сплачених громадянином;

4)    сум, сплачених громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги;

5)  моральної шкоди.

Розглянемо більш детально кожний із видів шкоди, які підля­гають відшкодуванню.

Найбільш поширеним видом втрат, які підлягають від­шкодуванню, є заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій правоохоронних органів.

Зокрема законодавством заробітна плата визначається як ви­нагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яка за тру­довим договором виплачується працівникові за виконану ним роботу; а інші витрати, - як суми, стягнуті з громадянина на ви­конання вироку в частині задоволеного цивільного позову, суми, внесені ним на відшкодування матеріальної шкоди добровільно або примусово, а також суми, витрачені на оплату проїзду за ви­кликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщен­ня.

Втрата заробітку та інших доходів громадян підлягає відшко­дуванню за час:

-  тримання під вартою,

-  відбування покарання або адміністративного стягнення у ви­гляді арешту чи виправних робіт,

-  відсторонення від посади за постановою слідчого або проку­рора,

-   перебування на стаціонарній судово-психіатричній експер­тизі,

-   відсутності на роботі у зв’язку з викликом громадянина до органів розслідування або суду як підозрюваного, підсудного, об­винуваченого,

-  працевлаштування в межах 3-місячного строку до прийняття адміністрацією підприємства, установи, організації рішення з цьо­го питання у встановлений місячний строк,

-     між проголошенням виправдувального вироку і вступом його у законну силу.

Незалежно від способу відшкодування шкоди, на вимогу по­терпілого вона відшкодовується у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи.

Розмір заробітку та інших грошових доходів, які Вами втраче­но внаслідок незаконних дій правоохоронних органів, і, які підля­гають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного за час відсторонення від роботи (посади), за час від­бування кримінального покарання чи виправних робіт.

Розмір шкоди громадянинові, який відбував виправні роботи за місцем роботи або в інших місцях, обчислюється у вигляді сум, відрахованих з заробітної плати на виконання вироку або ухвали суду чи постанови судді. При заліку заробітку громадянина, який відбував покарання в місцях позбавлення волі, враховується тіль­ки та його частина, яка нарахована йому після відрахування ви­трат на утримання виправно-трудових установ.

Необхідно мати на увазі! Оскільки законом закріплюється принцип повного відшкодування збитків, слід виходити з того, що збитки (пряма та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. Відповідні індекси роз­раховуються Державним комітетом статистики України та щомі­сяця публікуються, зокрема у газеті “Урядовий кур’єр”.

Як здійснюється відшкодування майна, конфіскованого або зверненого в доход держави судом, вилученого органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майна, на яке на­кладено арешт?

Майно, конфісковане або звернене в доход держави судом, ви­лучене, а також майно, на яке накладено арешт, повинно бути по­вернуто Вам в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться. Таке повернення повинно бути здійснено у місячний термін з дня звернення громадянина або його спадкоємців до від­повідних органів, якщо воно відбулось протягом шести місяців після направлення їм повідомлення про право на відшкодування шкоди (детальніше це питання розглядається далі).

Пересилка або доставка майна провадиться також за рахунок цих органів.

Трапляються випадки, коли в результаті проходження певного проміжку часу майно, яке було звернене в дохід держави, конфіс­коване тощо може бути знищене, втрачене, пошкоджене, передане на платній чи безоплатній основі підприємствам, установам, орга­нізаціям.

У першому випадку, тобто коли майно було знищене, втраче­не або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна Ви маєте право звернутися до цих органів. Крім того, якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, Вам необ­хідно звернутись до цього органу.

Із вимогою щодо повернення майнових цінностей до вказаних органів Ви маєте право звернутися протягом шести місяців після направлення Вам повідомлення про право на відшкодування шко­ди.

Можуть також трапитись випадки, коли вимога про повернен­ня майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена. Крім того, Ви можете не погодитись з рішенням, прийнятим з цього питання органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду чи фінансового органу. В таких випад­ках Ви маєте право звернутися до суду в порядку позовного про­вадження.

При відмові суду у позові про відшкодування вартості зни­щеного, втраченого чи пошкодженого майна за рахунок коштів органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду вона відшкодовується відповідним фінансовим органом у поряд­ку, встановленому Положенням про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові не­законними діями органів дізнання, попереднього слідства, проку­ратури і суду” (детальніше це питання розглядається далі).

Вартість майна у цьому випадку визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди.

У другому випадку, тобто коли повернення майна в натурі не­можливе за рахунок підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безоплатно, відшкодовується його вартість.

У випадку, коли таке майно було передано підприємствам, установам, організаціям на безоплатній основі та якщо на момент відшкодування шкоди це підприємство, установа, організація лік­відовано, або в них недостатньо коштів для відшкодування шко­ди, вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.

У першому з цих випадків Ви маєте право звернутися до фі­нансового органу за місцем свого проживання з вимогою про від­шкодування Вам повної вартості майна, а в другому випадку - тієї частини його вартості, яку підприємство, установа чи організація не в змозі йому сплатити внаслідок недостатності у них коштів. У разі незгоди з рішенням фінансового органу Ви можете оспорити його в суді.

Якщо ж майно було передано підприємствам, установам, ор­ганізаціям за плату, то питання відшкодування його вартості за Вашою вимогою вирішує фінансовий орган, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно.

Як повернути втрачене житло?

Конституцією України (статтею 47) передбачається, що ко­жен має право на житло. Однак кримінальним законодавством в окремих випадках передбачається позбавлення особи належного їй житла, як-то у випадках конфіскації його відповідно до вироку суду за вчинення корисливих злочинів тощо.

У разі здійснення незаконних дій правоохоронними, судовими органами, внаслідок чого громадянин був позбавлений житла, за­конодавством передбачається наступний порядок відшкодування завданої шкоди.

У цьому випадку Вам необхідно звернутись до місцевих ор­ганів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо повер­нення Вам раніше займаного приміщення, втраченого внаслідок незаконного засудження. Вказані органи в місячний строк з дня звернення повинні повернути Вам таке приміщення.

Якщо ж таке повернення є неможливим (наприклад будинок знесений або перебудований в нежилий, після капітального ре­монту жиле приміщення, яке Ви займали, більше не існує або воно суттєво зменшено в розмірі, жиле приміщення у встановленому законом порядку надано іншому громадянинові тощо), зазначені органи повинні надати Вам поза чергою протягом шести місяців з дня Вашого звернення в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім’ї та ді­ючих норм жилої площі.

Якщо зазначене житло не збереглося в натурі і Ви відмовляє­тесь від надання Вам рівноцінного жилого приміщення з безоплат­ною передачею у власність, Вам має бути відшкодована вартість жилого будинку, квартири, інших споруд.

Пам’ятайте!

Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з рин­кових цін, що діють на момент звернення громадянина про від­шкодування шкоди.

У такому випадку Ви маєте право звернутися до фінансового органу за місцем свого проживання з вимогою про відшкодування повної вартості майна.

Якщо внаслідок незаконних дій правоохоронних, судових органів Ви втратили роботу?

Конституцією України (стаття 43) передбачено, що кожен має право на працю. Разом з тим, незаконне притягнення до кримі­нальної відповідальності може призвести до втрати громадянином місця роботи, а також втрати довіри до нього тощо.

У разі, якщо Вас було звільнено з роботи (посади) у зв’язку з незаконним засудженням, або відсторонено від посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, Вам повинна бути надана колишня робота (посада).

Якщо ж об’єктивно існують фактори, що унеможливлюють таке повернення, Вам має бути надано державною службою за­йнятості іншу підходящу роботу. До таких причин можна віднести ліквідацію підприємства, установи, організації, скорочення поса­ди, втрату довіри до працівника, який безпосередньо обслуговував грошові або товарні цінності, внаслідок вчинення ним винних дій, скоєння працівником, який виконував виховні функції, амораль­ного проступку, несумісного з продовженням даної роботи, а та­кож наявність інших, передбачених законом підстав, що перешко­джають поновленню на роботі (посаді).

Робота (посада) повинна бути Вам надана не пізніше місячно­го терміну з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним виро­ком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності Вашої участі як обвинуваченого у вчи­ненні злочину.

У таких випадках запис про звільнення з роботи (посади), зро­блений у трудовій книжці, визнається недійсним.

Ви маєте право вимагати від власника або уповноваженого ним органу видачі дублікату трудової книжки без запису, який ви­знано недійсним. Такий дублікат має бути виданий Вам у триден­ний термін.

Слід звернути увагу і на те, що термін перебування під вар­тою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого Ви не працювали у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (по­сади), повинен бути зарахованим як до загального трудового ста­жу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служ­би, безперервного стажу.

Трудовий стаж, обчислений із зарахуванням вищевказаних пе­ріодів, враховується при наданні працівникам різних пільг і пере­ваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державно­му соціальному страхуванню.

Якщо ж Вам відмовлено у поновленні на роботі або таке питання залишається невирішеним упродовж більше як місяця з дня Ва­шого звернення, Ви, відповідно до норм законодавства про пра­цю, маєте право у місячний термін звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі.

Варто наголосити на тому, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування під вартою, відбуття по­карання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), на ви­бір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після від­бування покарання.

Пам’ятайте!

Якщо вимога про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, які розглядались вище, не задоволена або Ви не згодні з прийнятим рішенням, Ви вправі звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Якщо Ваші права захищалися адвокатом чи іншою особою, яка має на це право, то необхідно знати і порядок відшкоду­вання сум, сплачених у зв’язку з наданням Вам юридичної до­помоги.

Кожен громадянин має право на правову допомогу. Цей кон­ституційний принцип найчастіше реалізується ним у випадках, коли він стикається з провадженням щодо нього правоохоронни­ми, судовими органами кримінально-процесуальних дій. В разі, коли громадянин був підданий притягненню до кримінальної від­повідальності як обвинувачений, взяттю і триманню під вартою тощо, він найчастіше звертається за правовою допомогою.

Якщо є наявними умови, за яких настає право на відшкодуван­ня шкоди, завданої незаконними діями, рішенням чи бездіяльніс­тю у сфері правосуддя, Вам повинні бути повернені суми, сплачені у зв’язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносять­ся суми, сплачені Вами адвокатському об’єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, а також внесені Вами в рахунок оплати витрат адвоката у зв’язку з поїздками у справі тощо.

Останнім часом все більшого інтересу у громадян набуває питання відшкодування моральної шкоди, тому необхідно знати порядок її відшкодування.

Так, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до по­рушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні грома­дянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, ін­ших негативних наслідків морального характеру.

Заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої незакон­ними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на власний вибір Ви можете подати до суду за місцем Вашого про­живання або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури.

Необхідно зазначити, що відповідно до загальних підстав ци­вільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шко­ди в судах підлягають:

-     наявність такої шкоди,

-     протиправність діяння її заподіювача,

-     наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння Вам моральних чи фізичних страждань або втрат не- майнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяль­ністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі Ви оцінюєте заподіяну Вам шкоду та з чого Ви при цьому виходите, а також інші обставини, що мають значення для вирі­шення спору.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слід­ством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебуван­ня під слідством чи судом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд ви­значає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, ду­шевних, психічних тощо), яких Ви зазнали, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуван­ням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потер­пілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди ви­значаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів грома­дян, суд при вирішенні цього питання виходить з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Якщо Ви у зв’язку з незаконним засудженням були позбавлені військових або інших звань, а також державних нагород, Вам по­винні бути поновлені звання і повернені нагороди.

У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди у всіх перелічених вище випадках (заробітку та інших грошових доходів, майна, штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, судових витрат та інших витрат, сплачених громадянином; сум, сплачених громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги), крім заподіяння моральної шкоди переходить до його спадкоємців.



7. Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, слідчим, прокурором або судом

7. Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, слідчим, прокурором або судом

Пам’ятайте! У разі виникнення права на відшкодування за­вданої шкоди, тобто у випадках, перелічених вище орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов’язані роз’яснити Вам порядок по­новлення порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Крім того, коли постановлено виправдувальний вирок, закри­то кримінальну справу за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю Вашої участі у вчиненні злочину, а також у разі закриття справи про адміністративне пра­вопорушення Ви маєте право вимагати від органу дізнання, слід­чого, прокурора або суду у місячний строк письмово повідомити про таке рішення трудовий колектив, в якому працюєте, або за місцем Вашого проживання.

Якщо відомості про засудження або притягнення громадяни­на до кримінальної відповідальності, застосування до нього як за­побіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміні­стративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були поширені в засобах масової інформації, то на вимогу цього гро­мадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду засоби масової інформації протягом одного місяця повинні повідомити про рішення, що реа­білітує громадянина.

Громадянинові, а в разі його смерті - його спадкоємцям від­повідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправду­вального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухва­лою) суду (судді) повинен направити повідомлення про право на відшкодування шкоди, в якому роз’яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновлен­ням порушених прав.

Повідомлення містить перелік тільки тих вимог, на які Ви маєте право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоєм­ців повідомлення направляється їм не пізніше п’яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокурату­ри і суду.


Просмотров: 772
Search Results from «Озон» Право. Юриспруденция
 
Н. И. Мазутов, А. В. Малько Теория государства и права. Учебник
Теория государства и права. Учебник
В учебнике излагаются все темы, предусмотренные государственным стандартом высшего профессионального образования и программой по теории государства и права, а также ряд новых тем, имеющих важное значение для формирования современного юриста, учтено новейшее законодательство, правовые и политические реалии....

Цена:
889 руб

 Налоговое право. Учебник
Налоговое право. Учебник
Цитата
"Природа налога должна обеспечивать оптимальную модель, отклонения от которой могут разрешаться только после проведения подробных обсуждений с тем, чтобы налоговое законодательство не представляло мешанину зачастую краткосрочных политических интересов".

Б. Терра



О чем книга
Охватывает абсолютно все тонкости и нюансы российского налогообложения, не обходя стороной историю и западный опыт.

Почему книга достойна прочтения
  • Самый полный, самый достойный и самый современный учебник по налоговому праву в России.
  • Регулирующие функции налога - гарант социального спокойствия? Примеры из прошлого и анализ настоящего.
  • Серьезные положения о праве разбавлены цитатами великих, фотографиями и схемами, способствующими восприятию информации.
  • Бесценные списки рекомендованной литературы по теме.
  • Презумпция добросовестности в сфере налоговых отношений - работает ли она?

    Для кого эта книга
    Для студентов, аспирантов и преподавателей юридических и экономических вузов, факультетов, слушателей системы повышения квалификации, а также для юристов, бухгалтеров, экономистов и руководителей всех уровней.

    Кто авторы
    Специалисты в области налогообложения и юриспруденции: С.Пепеляев, С.Жестков, М.Ивлиева, А.Косов, С.Котляренко, Е.Кудряшова, В.Фокин, А.Сотов, Р.Ахметшин, Е.Овчарова, И.Хаменушко, В.Полякова, А.Никонов.

    Ключевые понятия
    Налогообложение; финансы; педагогика; экономика.

    Особенности оформления книги
    Твердый переплет....

  • Цена:
    1389 руб

    С. К. Гогель Курс уголовной политики в связи с уголовной социологией
    Курс уголовной политики в связи с уголовной социологией
    В своем основном труде выдающийся русский юрист С.К.Гогель анализирует содержание и задачи науки уголовной политики, факторы преступности, репрессивные и превентивные меры борьбы с преступностью в России и за рубежом.
    Работа печатается с оригинала книги, изданной в России в 1910 г. и до настоящего времени не переиздававшейся.

    Для студентов, аспирантов, преподавателей юридических вузов и факультетов, а также для широкого круга читателей, интересующихся проблемами борьбы с преступностью....

    Цена:
    799 руб

    Н. М. Жариков, В. П. Котов, Г. В. Морозов, Д. Ф. Хритинин Судебная психиатрия
    Судебная психиатрия
    В учебнике рассмотрены основные аспекты судебной психиатрии; формы психических расстройств, причины их возникновения, диагностика и лечение. Вопросы, касающиеся правового положения лиц с психическими расстройствами, а также проведения судебно-психиатрической экспертизы, проанализированы с учетом законодательных актов, регламентирующих практику оказания психиатрической помощи.

    Для студентов, аспирантов и преподавателей юридических и медицинских вузов и факультетов, а также для юристов, работников правоохранительных органов и врачей-психиатров....

    Цена:
    1009 руб

     Гражданское право. Учебник. Том 2
    Гражданское право. Учебник. Том 2
    В учебнике, подготовленном в соответствии с программой курса гражданского права коллективом кафедры гражданского права Московского государственного юридического университета имени О.Е.Кутафина (МГЮА), освещаются вопросы второй части курса гражданского права Российской Федерации: отдельные виды договорных обязательств, внедоговорные обязательства, наследственное право, интеллектуальные права. Материал излагается на основе норм Гражданского кодекса, других нормативных правовых актов с учетом практики Верховного Суда РФ, Высшего Арбитражного Суда РФ и достижений российской цивилистической науки.
    Законодательство приводится по состоянию на февраль 2015 г.

    Учебник рассчитан на студентов бакалавриата, обучающихся по направлению "Юриспруденция", аспирантов, научных и практических работников, всех лиц, интересующихся вопросами гражданского права....

    Цена:
    700 руб

    А. А. Потапова Экологическое право. Конспект лекций
    Экологическое право. Конспект лекций
    Данное учебное пособие содержит информацию о понятии экологического права, системе источников и принципов, общей характеристике экологических проблем, видах экологических правонарушений и юридической ответственности, обобщенную на основе анализа действующей в Российской Федерации нормативно-правовой базы в области экологии.
    Издание подготовлено по состоянию законодательства на ноябрь 2010 г.

    Для студентов учреждений среднего профессионального образования, обучающихся по специальностям юридического профиля....

    Цена:
    70 руб

    А. С. Васильев, А. В. Губарева Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Учебно-практический. К части 3
    Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Учебно-практический. К части 3
    Настоящее учебное пособие необычно. Основной материал, необходимый для изучения полного курса гражданского права, сосредоточен в приводимом тексте Гражданского кодекса Российской Федерации. Авторы стремились не пересказывать нормы закона, а выделениями, выносками, краткими вспомогательными комментариями и разъяснениями помочь обучающимся овладеть первоначальными цивилистическими знаниями. В комментарии представлены не только основные достижения отечественной юридической науки, но и немалое число судебных актов, иллюстрирующих положения Гражданского кодекса.
    Законодательство приведено по состоянию на июль 2015 г.

    Для студентов, аспирантов, преподавателей высших юридических и не юридических учебных заведений, практикующих юристов, а также всех, кому необходимо получить основную информацию о статьях Гражданского кодекса Российской Федерации, и всех, кто интересуется вопросами гражданского права....

    Цена:
    164 руб

    В. А. Белов Очерки вещного права. Научно-полемические заметки. Учебное пособие
    Очерки вещного права. Научно-полемические заметки. Учебное пособие
    Понятие вещных прав - одна из "вечных" тем гражданско-правовой науки. В настоящее время, характеризующееся едва ли не всеобщим стремлением к "размыванию" границ гражданско-правовых институтов и конструкций, стремлением к приведению действующего ГК в почти полное соответствие с классическими римскими образцами, тема вещных прав актуализировалась и "задышала" как никогда прежде. Островком стабильности в безбрежном океане дискуссий является взгляд на понятие вещных прав, одним из наиболее последовательных представителей которого сегодня является коллектив преподавателей кафедры гражданского права юридического факультета Московского государственного университета им. М.В.Ломоносова. Всемерно разделяя взгляд коллег на общее понятие вещного права как абсолютного права на индивидуально-определенную вещь, мы, однако, никак не можем согласиться с их выводами, касающимися квалификации отдельных субъективных гражданских прав. Для студентов, аспирантов, преподавателей юридических факультетов и вузов, правоведов -научных работников и участников законотворческого процесса, а также широкого круга читателей, интересующихся проблемами гражданского права....

    Цена:
    1069 руб

    Д. Я. Малешин Методология гражданского процессуального права
    Методология гражданского процессуального права
    В условиях проведения судебной реформы ключевой проблемой является определение ее четких методологических основ. Данная работа является первым комплексным исследованием методологии гражданского права. В ней не только определяются основные научные категории заявленной темы, но и предлагаются конкретные способы использования на практике и в законотворческом процессе различных методологических средств.

    Издание рассчитано на студентов, аспирантов, преподавателей юридических вузов, судей и других научных и практических работников....

    Цена:
    66 руб

     Уголовное право Российской Федерации. Общая часть. Учебник
    Уголовное право Российской Федерации. Общая часть. Учебник
    Учебник подготовлен ведущими учеными, профессорами, докто­рами юридических наук на основе международных документов, Конституции РФ, УК РФ, другого федерального законодательства, научной литературы, судебной практики последних лет.

    Для студентов высших учебных заведений, обучающихся по про­граммам бакалавриата....

    Цена:
    799 руб



    2003 Copyright © «Advokat.Peterlife.ru» Мобильная Версия v.2015 | PeterLife и компания
    Юридическая консультация, юридические услуги, юридическая помощь онлайн.
    Пользовательское соглашение использование материалов сайта разрешено с активной ссылкой на сайт
      Яндекс.Метрика Яндекс цитирования