СМИ Законы РФ
Юр.книга О.О. Погрібний Аграрне право Украiни

Fri, 11 Feb 2011 18:12:14 +0000
Титулка

Одеський юридичний інститут

Харківського національного університету

внутрішніх справ

Аграрне право України

Підручник

За редакцією  Заслуженого діяча науки

і техніки  України,   академіка АПрН України,

доктора юридичних наук,   професора

О. О. Погрібного

Затверджено

Міністерством   освіти   і   науки   України як   підручник для   студентів вищих   навчальних   закладів

Видавництво   "Істина" 2007

 

ББК   67.9(4УКР)307я73 А25

А25                     Аграрне  право України   :   Підручник / За ред.   О.   О.   Погріб

ного.   —   К.:   Істина,   2007.   —   448   с.

ISBN     966-7613-45-3

У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та фун­кціонування суб'єктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації земельних прав і обмеження прав на землю.

Підручник буде корисним для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магіс­трів, аспірантів та викладачів правознавчих, аграрних, землевпорядних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також широко­му колу читачів, які цікавляться проблемами аграрного законодавства і пра­ва України.

17, 21; 15-16;

Багай      .  В.  — розділ 11; щенко О.  М.  — розділи 6,   13,   17,  21; Гуревський В.  К.  — розділи 4,  7; Погрібний С.  О.  — розділ  11; Пащенко О.  М.  — розділи 5,  8—9,   13, Погрібний О.  О.  — вступ, розділи   10, дорович В.  І.  — розділ     14. Семчик В.   1.  — розділ 3; Титова Н.  І.  — розділ   1; Федорович В.  І.  — розділ   14.

Рецензенти:

Статівка А. М. — д-р юрид. наук, професор кафедри аграрного права Національної юридичної академії України  імені Ярослава  Мудрого;

Шульга М. В. — д-р юрид. наук, член-кор. АПрН України, професор Національної юридичної академії України  ім.  Ярослава  Мудрого;

Янчук В. 3. — д-р юрид. наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік АПрН України, зав. кафедри аграрного, земельного та екологічного  права  Національного аграрного університету.

Гриф надано  Міністерством освіти  і науки України 15  червня  2004 р.   №    1/11   -  2755.

ББК   67.9(4УКР)307я73

ISBN  966-7613-45-3

©   Колектив   авторів,   2007 ©   Видавництво   "Істина", 2007


Fri, 11 Feb 2011 18:40:38 +0000
Зміст

 

 

Вступ

Розділ   1  Предмет, метод, принципи і система аграрного права

§    1.  Аграрне   право  як галузь  права, його історичні витоки та особливості

§   2.   Предмет  аграрного   права України; його зміст та особливості

§  3.   Принципи аграрного права України

§  4.   Система аграрного права України

 

Розділ   2 Розвиток науки аграрного права

§   1.   Поняття  науки аграрного  права

§   2.   Становлення української науки сільськогосподарського   (аграрного)   права

§   3.   Основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі

3.1.    Проблеми   сучасного   наукового   правового забезпечення аграрної реформи  в Україні

3.2.    Наука   про  розвиток сучасного   аграрного законодавства та розробку його теоретичних засад                   31

3.3.    Нові  правові  інститути   аграрного   права  України; проблеми їх розвитку;   роль  юридичної   науки в їх обгрунтуванні

§  4.   Представники науки аграрного  права України

 

Розділ   З Джерела аграрного права

§   1.   Особливості джерела аграрного права

§   2.   Конституція України   —   правова  основа джерел аграрного права

§   3.   Закони  —   основні джерела аграрного  права

§   4.   Підзаконні акти  в  системі джерел  аграрного  права

§   5.   Локальні нормативні акти

 

Розділ   4 Аграрні правовідносини

§   1.   Поняття,   види й  особливості аграрних правовідносин

§   2.   Внутрішні аграрні правовідносини

§   3.   Зовнішні аграрні правовідносини

 

Розділ 5 Суб'єкти аграрного права

§   1.   Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права

§   2.   Особливості   правового   статусу суб'єктів аграрного господарювання

§   3.   Загальні засади  створення та ліквідації суб'єктів аграрного господарювання

 

Розділ   6  Правове регулювання переходу до ринкових відносин в АПК

§   1.   Загальні питання ринкових перетворень на селі

§   2.   Правове регулювання приватизації в АПК

§   3.   Правове регулювання  паювання

§   4.   Правові засоби формування інфраструктури аграрного ринку

§   5.   Правове регулювання  зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі

§   6.   Правове  забезпечення  формування ринку сільськогосподарської техніки

§   7.   Правове регулювання ринку зерна

§   8.   Правове регулювання ринку цукру

§   9.   Правове регулювання ринку алкоголю  й тютюну

 

Розділ   7  Діяльності  в  сільському господарстві

§    1.   Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві

§   2.   Форми  й  методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві

§   3.   Система й повноваження державних органів, які   здійснюють  регулювання сільського господарства

§  4.   Органи державного контролю та інспекції в АПК

 

Розділ 8 Правове регулювання виробничо-господарської та фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств

§ 1. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських   підприємств та її правове регулювання

§   2.   Загальна характеристика фінансової діяльності   сільськогосподарських   підприємств та її правове регулювання

 

Розділ   9  Організаційно-правове забезпечення соціальної сфери села

§   1.   Поняття соціального розвитку села

§   2.   Правовий режим об'єктів  соціальної сфери села

§   3.   Правове  забезпечення  наукових досліджень, підготовки   кадрів  для   села та зайнятості сільського населення

§   4.   Правове регулювання  розвитку житлово-комунального   та  дорожного господарства на селі

§   5.   Правове   забезпечення   культурно-побутового та   спортивно-оздоровчого   обслуговування жителів сільського населення

 

Розділ   10 Відповідальність за порушення аграрного законодавства

§   1.   Поняття  відповідальності  за порушення аграрного законодавства

§   2.  Дисциплінарна  відповідальність осіб,   зайнятих у сільськогосподарському виробництві

§   3.   Матеріальна  відповідальність  працівників сільськогосподарських підприємств

§   4.   Майнова   відповідальність за аграрні правопорушення

§   5.   Адміністративна   відповідальність за порушення аграрного законодавства

 

Розділ   11 Правовий режим земель сільськогосподарського призначення

§   1.   Поняття  і склад земель сільськогосподарського призначення

§  2.   Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання

§   3.   Особливості  правового  режиму  земель сільськогосподарського призначення

§   4.   Права та  обов'язки  сільськогосподарських землекористувачів

 

Розділ   12 Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві

§   1.   Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві

§   2.   Правове регулювання   водокористування в сільському господарстві

§   3.   Правове  регулювання  надрокористування в сільському господарстві

§   4.   Правове регулювання   використання тваринного світу у сільському господарстві

§   5.   Правове регулювання  використання рослинного світу в сільському господарстві

§   6.   Правове  регулювання лісокористування в сільському господарстві

 

Розділ   13 правового  становища  господарських товариств   в АПК

§    1.   Поняття та  загальна характеристика правового  становища господарських товариств   в АПК

§   2.    Правовий   статус   сільськогосподарських акціонерних товариств

§   3.    Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю

§   4.    Особливості  правового   статусу найманих працівників  у  сільськогосподарських акціонерних  товариств і  товариств з обмеженою  відповідальністю

§   5.   Особливості ліквідації   сільськогосподарських акціонерних товариств   і товариств з обмеженою відповідальністю

 

Розділ   14 Правовий   статус   сільськогосподарського   кооперативу

§   3.   Статути  сільськогосподарських кооперативів

§   2.   Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів

§   3.   Статути сільськогосподарського кооперативу

§   4.   Членство  в  сільськогосподарських кооперативах

§   5.   Правовий режим  майна та  землі сільськогосподарського кооперативу

§   6.   Органи  управління  та контролю сільськогосподарського   кооперативу та їх компетенція

§   7.   Правові  засади  реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів

 

Розділ   15 Правове становище  фермерських  господарств

§    1.   Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств

§   2.   Умови  і  порядок створення   фермерського   господарства та припинення його діяльності

§   3.   Земельні  правовідносини у фермерському господарстві

§   4.   Майнові  правовідносини у  фермерському господарстві

§   5.   Правове регулювання   господарської діяльності фермерського  господарства

§   6.   Відносини  фермерського   господарства з   бюджетом,   банківськими  установами та страховими організаціями

 

Розділ   16 Правове  регулювання   ведення особистих   селянського   господарств

§   1.   Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства

§   2.   Правовий режим   майна особистого селянського господарства

§   3.   Правовий режим   земель особистого селянського господарства

§   4.   Державна   підтримка  особистих селянських господарств

 

Розділ    17  Правове   становище  державних сільськогосподарських   підприємств

§   1.   Поняття та загальна характеристика правового   становища державних   і   комунальних сільськогосподарських підприємств

§   2.   Правовий режим   майна та особливості здійснення   господарської діяльності державними   й   комунальними сільськогосподарськими підприємствами

 

Розділ   18 Правове  регулювання   здійснення окремі   види   сільськогосподарської  діяльності

§    1.   Загальна характеристика  законодавства про  окремі види сільськогосподарської діяльності

§   2.   Загальна характеристика  правового регулювання галузі тваринництва

§   3.   Правове регулювання  племінної справи у тваринництві

§   4.   Правове регулювання  бджільництва

§   5.   Правове регулювання   виробництва рибної  продукції

§   6.   Правове регулювання  ветеринарної  медицини

§   7.   Правова  охорона  прав  на  штами мікроорганізмів

Б.   Правове регулювання рослинництва

§   8.   Правова охорона прав  на сорти рослин

§  9.   Правове регулювання  насінництва

§ 10.   Правове регулювання  захисту рослин

§ 11.   Правові  аспекти   вирощування наркотичних рослин


Розділ    19  Договірні  відносини сільськогосподарських  організацій (орендні відносини)

§   1.   Особливості аграрно-правового регулювання   договірних   правовідносин у сільському господарстві

§   2.   Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві

§   3.   Контрактація  та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської  продукції

§   4.   Особливості аграрно-правового регулювання   ринку  зерна та  заставних закупівель сільськогосподарської  продукції

 

Розділ   20  Договори на використання науково-технічної   продукції у  сільському  господарстві

§   1.   Науково-технічна  продукція як об'єкт   правового   регулювання  та   обігу в сільському господарстві

§  2. Договори  на  передачу  майнового   права  на   науково-технічну   продукцію  та   прав на її використання

2.1.   Права  на  сорт як  окремий   предмет  договору  на   використання   науково-технічної продукції

2.2.   Права на  селекційні досягнення у тваринництві  як  окремий   предмет договору  на  використання науково-технічної продукції

§   3. Договори  на виконання  науково-дослідних, дослідно-конструкторських   і  технологічних робіт у сфері сільського  господарства

 

Розділ   21  Правове забезпечення якості сільськогосподарської   продукції

§   1.   Поняття та  загальна характеристика правового  забезпечення  якості та  безпеки сільськогосподарської продукції

§  2. Державне  регулювання   відносин щодо   забезпечення  якості та  безпеки сільськогосподарської продукції

§   3.   Права,   обов'язки та   відповідальність виробників,   постачальників  і продавців щодо  забезпечення якості  та  безпеки

сільськогосподарської продукції


Розділ   22 Правове регулювання   охорони довкілля в   сільському   господарстві

§   1.   Загальна характеристика законодавства про  охорону довкілля  в  сільському господарстві

§   2.   Правова охорона  Грунтів та   інших природних ресурсів у сільському господарстві

§   3.   Правовий   інститут  меліорації земель у сільськогосподарської продукції

§   4.    Правове  регулювання   хімізації  сільського  господарства

§   5.   Правове регулювання   поводження з  відходами сільського   господарства

§   6.   Правове  регулювання   застосування біотехнологій у сільському господарстві

§  7.   Правове  регулювання   ведення сільськогосподарської діяльності   в   умовах надзвичайних екологічних ситуацій


Fri, 11 Feb 2011 18:42:05 +0000
Вступ

 

Одним із напрямів аграрної реформи в Україні є зміна суті й ха­рактеру відносин власності на землю та майно, реформування тру­дових відносин у сільськогосподарських підприємствах недержав­ної форми власності, що потребує адекватного правового оформ­лення та врегулювання зазначених суспільних відносин з метою створення належних юридичних гарантій реформування недержав­них сільськогосподарських підприємств і створення нових суб'єк­тів підприємництва у сільському господарстві та агропромислово­му   комплексі.

Законодавче регулювання вказаних змін у сільському госпо­дарстві України є надзвичайно суперечливим. Лишається багато актуальних проблем, пов'язаних зі зміною характеру земельних, трудових та управлінських відносин, що має своїм наслідком пору­шення прав та ігнорування законних інтересів громадян, юридич­них осіб, територіальних громад, держави в реформуванні аграрно­го   сектора економіки.

Незважаючи на розмаїття юридичної літератури, виданої за ос­таннє десятиріччя, студенти правознавчих навчальних закладів усе ж таки недостатньо забезпечені підручниками й навчальними по­сібниками для вивчення дисципліни аграрне право. Видані в мину­лі роки підручники з аграрного права певною мірою застаріли, а навчальні   посібники   —   відстали   від   вимог  навчальних   програм.

Нині в Україні створено досить велику аграрну нормативно-правову базу, що дозволяє по-новому поглянути на зміст галузі аг­рарного права і науково осмислити її. За останню чверть XX ст. ця галузь пережила колгоспний період розвитку, й перетворилася в сільськогосподарське право, а згодом трансформувалася в аграрне право. Ці зміни в найменуванні галузі законодавства й права дик­тувалися пошуками нових форм і реальними змінами, що відбува­ються в агропромисловому комплексі країни. Вони мали не фор­мально юридичний, а сутнісно-змістовний характер. Але якщо наз­ва галузі аграрного права стабілізувалася на довгий час, цього не можна  сказати   про   його   зміст.

Сучасна аграрна реформа й соціальні процеси, що мають місце, ще впродовж тривалого часу впливатимуть на зміст аграрного зако­нодавства й права. З огляду на це предмет, метод, система, принци­пи і джерела правового регулювання аграрних суспільних відносин мають домінуюче значення для становлення внутрішньо злагодже­ної і логічно послідовної галузі аграрного законодавства. Саме це мали на меті автори підручника, розглядаючи питання загальної ча­стини сучасного аграрного права. Особлива частина підручника представлена викладом питань правового регулювання використан­ня земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у сільському господарстві, правового становища різних форм господарювання в аграрному секторі економіки, правового регулювання   окремих  видів   господарської діяльності  сільськогосподарських підприємств, договірних відносин суб'єктів аграрного гос­подарювання, а також питань охорони навколишнього природного середовища в сільському господарстві й правового забезпечення якості товарної  сільськогосподарської   продукції  і   сировини.

Розвиток аграрного права як комплексної галузі права і на­вчальної дисципліни в правознавчих вузах є актуальним не лише для підготовки висококваліфікованих фахівців з юридичною осві­тою. Найбільше потребує цього практика здійснення аграрної й зе­мельної реформ, що відчуває гостру нестачу у фахівцях, які володі­ють глибокими знаннями аграрного законодавства. Парадокс ситу­ації полягає в тому, що нинішня аграрна реформа в країні розпо­чата не тільки без розвиненої системи аграрного законодавства, але й без достатньо апробованої і вивіреної теорії аграрного права. То­му не дивують скромні успіхи реформування аграрних відносин за минуле   десятиріччя.

Підручник написано на основі матеріалів, апробованих впро­довж багаторічного досвіду читання лекційного курсу "Аграрне право України" студентам-юристам в Інституті держави і права іме­ні В. М. Корецького, Львівському національному університеті іме­ні Івана Франка, Одеському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ, Одеській національній юридичній академії. У ньому максимально доступно, логічно й послідовно ви­кладені основні питання сучасного аграрного права, окреслені в навчальній програмі курсу. Колектив авторів свідомо відійшов від зайвого теоретизування окремих проблем, віддаючи перевагу харак­теристиці   змісту   вимог чинного   аграрного   законодавства.

Пропоноване видання не можна розглядати як вичерпне джере­ло знань із навчального курсу, оскільки в ньому викладено лише основні елементи концепції курсу "Аграрне право України". Це, по суті, перший підручник, створений після ухвалення нових Цивіль­ного, Господарського і Земельного кодексів. Зважаючи на те, що багато питань ані в теорії, ані в практиці правозастосування ще й досі не знайшли свого однозначного вирішення і визначення, ав­тори припускають можливість виникнення цілком обгрунтованих заперечень щодо окремих проблемних аспектів, незгоди з їх погля­дами, тим самим запрошуючи вчених і практиків до конструктив­ної дискусії з метою спільного пошуку шляхів вирішення всіх су­перечливих   питань.

Підручник розрахований, передусім, на студентів вищих юри­дичних навчальних закладів, котрі вивчають аграрне право як нор­мативну дисципліну. Його можуть успішно використовувати вик­ладачі правознавчих закладів для підготовки відповідних лекційних курсів. Він може бути корисним для студентів економічних, аграр­них, землевпорядних і природоохоронних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також для широкого загалу читачів, які ці­кавляться   проблемами   аграрного   права  України.

Авторський колектив висловлює щиру подяку рецензентам під­ручника:    доктору    юридичних    наук,     професору,    академіку   АПрНУкраїни, завідуючому кафедрою аграрного, земельного та екологіч­ного права Національного аграрного університету Василю Зинові­йовичу Янчуку, доктору юридичних наук, професору, члену-коре-спонденту АПрН України, директору Інституту підвищення квалі­фікації Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Михайлу Васильовичу Шульзі, доктору юридичних наук, професору кафедри аграрного права Національної юридичної ака­демії України імені Ярослава Мудрого Анатолію Миколайовичу Статівці за висловлені ними побажання, які суттєво вплинули на структуру розташування матеріалу і зміст окремих його розділів. Однак автори будуть вдячні й читачам, за будь-які пропозиції і за­уваження щодо вдосконалення структури й змісту підручника, які враховуватимуться    в   подальших   виданнях.

Заслужений      діяч      науки   і    техніки      України,      академік    АПрН    України, доктор     юридичних     наук,       професор,

перший      проректор       Одеського      юридичного      інституту Національного      університету       внутрішніх       справ

О.    О.    Погрібний


Fri, 11 Feb 2011 19:02:30 +0000
Розділ 1 Предмет, метод, принципи і система аграрного права

§ 1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості

Галузь права — основний підрозділ у структурі права, його ди­ференційована складова. Вона є сукупністю певних норм права, що регулюють  якісно   особливі   суспільні   відносини.

Разом узяті галузі права становлять систему права — його зако­номірно послідовний склад. До нього входять як основні (профіль­ні, фундаментальні) галузі права, так і вторинні, зокрема комплек­сні. До перших належать цивільне, адміністративне, кримінальне право тощо. До других — господарське, аграрне, екологічне й бага­то інших галузей права. Слід зазначити, що нині у зв'язку із урізно­манітненням суспільних відносин, а також форм їх правового врегу­лювання, кількість комплексних галузей збільшується. Аграрне пра­во   було   однією   з   перших   комплексних   галузей.

Комплексні галузі права містять як норми основних галузей права, при цьому істотно їх спеціалізуючи, так і свої власні галузе­ві норми, які створюють їх базу. Усі разом вони формують цілісну правову   галузеву   сукупність   норм.

Найхарактернішими рисами правової спільності комплексних спеціалізованих галузей права є не так методи правового регулю­вання, як особливі принципи (загальні вихідні положення). Саме ці принципи, як зазначає С. С. Алексеев, надають комплексним га­лузям   права   специфічного   галузевого   відтінку  .

Починаючи з 30-х і до 90-х pp. минулого століття єдиною ком­плексною галуззю права, яка обслуговувала суспільні відносини в сільському господарстві колишнього СРСР, у тому числі й в УРСР, було колгоспне право. Ця галузь права стосувалася тільки одного суб'єкта суспільних відносин — колгоспів, що було зумовлено на­явністю самостійної колгоспно-кооперативної форми власності та адміністративними методами керівництва господарськими проце­сами   на   селі.

У 70-х pp. закономірно виникла наукова ідея про потребу сукуп­ного галузевого правового регулювання діяльності не лише колгос­пів, а й інтегровано всіх сільськогосподарських (аграрних) підпри­ємств.   Вперше  її  сформулював   М.   І.   Козир    як потребу  формування сільськогосподарського права, котгре згодом почали називати аг­рарним. У дискусії, яка розгорнулася щодо цього, брали участь ук­раїнські вчені — В. 3. Янчук, Н. І. Титова, В. С. Шелестов, В. К. По­пов, Ц. В. Бичкова, 3. А. Павлович та ін. Уже тоді необхідність іс­нування аграрного права обгрунтовано доводили не стільки особ­ливостями суб'єктів аграрних відносин, скільки унікальною специ­фікою їх виробничо-сільськогосподарської діяльності як єдиного об'єкта цих правовідносин. Адже тільки у сфері сільського госпо­дарства існує унікальне органічне поєднання господарської діяль­ності (праці) із землекористуванням,, а самі землі виступають як ос­новний засіб виробництва. Неповторні особливості процесу вироб­ництва сільськогосподарської продукції дістають вияв у всіх сіль­ськогосподарських структурах незалежно від форм власності та гос­подарювання. Саме ця юридична специфіка суспільних аграрних відносин стала першоосновою вирішення їх як предмета правово­го регулювання окремою комплексною, інтегрованою і спеціалізо­ваною   галуззю   аграрного   права  .

Аграрне право — порівняно ноіва галузь у системі права, яка об'єктивно сформувалась у 70-х pp. минулого століття внаслідок об'єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали сус­пільні відносини в колгоспах, державних сільськогосподарських підприємствах, інших сільськогосподарських виробничих структу­рах, що існували у той час. Об'єктом аграрних відносин цих різних суб'єктів стала насамперед їх сільськогосподарська виробнича ді­яльність. Вона є розмаїта, а за змістом реалізується різними аграр­ними суб'єктами, проте має єдину спрямованість — на викорис­тання земель сільськогосподарського призначення для виробниц­тва відповідної продукції. Ця діяльність може бути безпосередньо сільськогосподарською   або  тісно   з   нею   пов'язаною.

З   виникненням   України   як  суверенної держави,   радикальними змінами   суспільних відносин   на селі у зв'язку з  реалізацією  земель­ної та   аграрної  реформ   істотно   розширилося   та   набуло   якісно   но­вого   змісту  аграрне   законодавство,   що   становить   нормативно-пра­вову  базу  аграрного   права як  галузі   права.   Проте,   як  і  раніше,   во-Ь но    акумулює    законодавчі    акти,     що    регулюють    земельні,    трудові,! майнові,   організаційні,   управлінські   та   інші   відносини   різних   аг-' рарних   суб'єктів.

Аграрне право це, по-перше, комплексна галузь права, яка є су­купністю різних за юридичною природою норм, що регулюють ор­ганічний за змістом комплекс аграрних суспільних відносин, а са­ме: земельних, трудових, майнових, організаційних, управлінських та   ін.;

по-друге інтегрована галузь права, норми якої регулюють від­носини багатьох аграрних суб'єктів: фермерських господарств, сільськогосподарських   кооперативів,   особистих   селянських   господарств, приватних і державних аграрних підприємств та ін. їхня ді­яльність може бути заснована на приватній, комунальній та дер­жавній формах власності; по-третє, — це спеціалізована галузь пра­ва, що зумовлено таким узагальнюючим для всіх аграрних суб'єк­тів принципом їх основної діяльності, як сільськогосподарська ви­робнича та пов'язана з нею діяльність. У свою чергу, ця діяльність має певну специфіку — пов'язаність із використанням природних властивостей   земель   сільськогосподарського   призначення.

Можна назвати ще одну специфічну рису аграрного права, яка полягає в тому, що воно відповідає окремій аналогічній галузі еконо­міки. По суті, йдеться про адекватність галузі права й галузі еконо­міки.

Норми сучасного аграрного права України не можуть не регу-лювати певною мірою й соціальні проблеми селян, кількість яких, за переписом   2001   p.,   становить  32,8%   від усього  населення   країни.

Розширення предмета правового регулювання сучасного аграр­ного права України відбувається завдяки тому, що воно стосується не тільки відносин у сфері виробництва сільськогосподарської про­дукції (які залишаються основними), а й відносин у сфері перероб­ки сільськогосподарської сировини, реалізації відповідної продук­ції та  ін.

Отже, аграрне право України це комплексна, інтегрована і спе­ціалізована галузь права; вона охоплює різні правові норми, які регу­люють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використан­ня земель сільськогосподарського призначення різними аграрними суб'єктами.

Ця галузь виникла у 70-х pp. минулого століття, пройшла дис­кусійний етап свого становлення, утвердилась у комплексну, інте­гровану та спеціалізовану галузь права, яка істотно розширила й якісно збагатила свій зміст внаслідок здійснення в Україні земель­ної та  аграрної  реформ.

 


 

§ 2. Предмет аграрного права України; його зміст та особливості

Предмет аграрного права — це сукупність однорідних суспіль­них   відносин,   які  регулюються   нормами   цієї  галузі   права.

Дискусія з питань існування сільськогосподарського (аграрно­го) права, яка відбувалася в 70-х pp., була зумовлена начебто від­сутністю у нього власного предмета правового регулювання. Проте при цьому не бралося до уваги те, що для комплексних галузей права однорідність суспільних відносин як предмета правового ре­гулювання є відносною. Це пояснюється тим, що комплексна га­лузь права охоплює первинні норми інших галузей права, спеціалі­зуючи їх відповідно до галузевого об'єкта правової регламентації та їх суб'єктного   складу,   і  водночас   має   "власні"   специфічні   (здебільшого — інтегровані) норми. Незважаючи на такий поліструктурний склад норм комплексних, спеціалізованих та інтегрованих галузей права, яким є аграрне право, воно все ж складає системну цілісну сукупність правових норм. Остання здебільшого зумовлена специ­фікою єдиної сфери виробництва сільськогосподарської продукції. Саме цим чинником визначається єдина предметно-змістовна спрямованість норм аграрного права та їх спеціалізований харак­тер. Тому, як зазначає С. С. Алексеев, комплексні утворення є до­сить міцною правовою спільністю, що складається із спеціальних норм   .

Отже, предмет правового регулювання є основою виокремлен­ня аграрного права в комплексну, спеціалізовану та інтегровану га­лузь  у   системі   права.

Комплексність аграрного права означає, що частина його норм — похідні від норм основних профільних галузей права: цивільного, адміністративного, трудового та ін. Тому в системі аграрного пра­ва є норми, які регулюють майнові, трудові, управлінські й інші відносини.

Спеціалізованість аграрного права означає, що норми основних профільних галузей не механічно переходять до його складу, а за­знають глибокої аграрної спеціалізації. Внаслідок цього вони стають аграрно-майновими, аграрно -трудовими, аграрно-управлінськими та ін. Характер спеціалізації значною мірою зумовлений особливо­стями правового статусу суб'єктів аграрних відносин. Так, напри­клад, для таких поширених суб'єктів, як фермерські господарства та сільськогосподарські кооперативи, ці норми регулюють відповідні членські  відносини   (майнові,   трудові,   управлінські та  ін.).

Інтегрованість норм аграрного права означає узагальнене або єдине правове регулювання відносин різних аграрних суб'єктів. Підставою для інтегрованого правового регулювання аграрних відносин цих суб'єктів є те, що всі вони — користувачі земель сіль­ськогосподарського призначення як основного й незамінного засо­бу виробництва в процесі здійснення ними виробничої та пов'яза­ної  з   нею   іншої діяльності.

До системи аграрного права належать і власні первинні норми, які регламентують суспільні відносини, комплексний характер кот­рих лише генетично походить від основних профільних галузей, а за своєю суттю вони є аграрно-правовими. До цієї профільної частини аграрно-правових норм належать норми, які регулюють відносини з ви­користання        земель        сільськогосподарського         призначення.

Йдеться про правову регламентацію специфічного виду землеко­ристування — сільськогосподарську виробничу діяльність із вико­ристанням природних властивостей земель сільськогосподарського призначення   (передусім   —   грунтів)   як  об'єкта  аграрних   відносин.

Під час переходу до ринкових відносин істотно розширилось і урізноманітнилося   коло   суб'єктів   аграрних   відносин.    Виникли   та набрали розвитку фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи (виробничі та обслуговуючі), особисті селянські господарства,   приватні   аграрні   підприємства тощо.

Земельний кодекс (ЗК) закріпив в Україні приватну, комуналь­ну та державну власність на землю (ст. 78). Він досить чітко врегу­лював правовий режим земель сільськогосподарського призначен­ня, які є природною базою сільськогосподарської виробничої ді­яльності. Ці землі мають пріоритетне значення серед інших катего­рій   земель   України.

Отже, предмет правового регулювання аграрного права України на сучасному етапі переходу до ринкових аграрних відносин знач­но розширився і набув нового змісту порівняно з періодом станов-лення сільськогосподарського (аграрного) права та його функціо­нування   до   90-х   pp.

По-перше, якісно нового змісту набули відносини, які й раніше були предметом аграрного права. Йдеться насамперед про земельні відносини щодо земель сільськогосподарського призначення, які є базовими в системі аграрних відносин. Це сталося завдяки ліквідації монополії державної власності на ці землі та запровадженню при­ватної   власності   на   них.

По-друге, приватна власність поширилась і на майнові аграрні від­носини, що уможливило виникнення нових суб'єктів аграрних відносин, яких раніше взагалі не могло бути. Це — фермерські господарства, сіль­ськогосподарські кооперативи різних видів, особисті селянські госпо­дарства,   приватні   аграрні  підприємства,   орендні організації тощо.

Отже, предмет аграрного права увібрав у себе систему якісно онов­лених, і цілком нових суспільних відносин. Проте незмінним для їх юридичної природи є те, що об'єктом цих суспільних відносин бу­ла й лишається виробнича господарська діяльність на землях сіль­ськогосподарського призначення. Можна лише стверджувати, що поняття   й   зміст  цієї діяльності   стали   ширшими   і   вагомішими.

Виробнича сільськогосподарська діяльність — це не що інше, як процес землекористування, який породжує єдиний комплекс земель­них і трудових відносин. Саме вирощування сільськогосподарських культур як процес праці на землі становить першооснову предмета аграрного   права.

Отже, крім безпосередньо земельних відносин (в частині регла­ментації правового режиму земель сільськогосподарського призна­чення), до предмета аграрного права належать земельно-трудові від­носини   (їх часто   називають   просто  трудовими).

Якщо земельне право регулює правовий режим усіх категорій земель, у тому числі — земель сільськогосподарського призначен­ня, то аграрне право — лише правовий режим останніх. При цьо­му норми земельного права є загальними положеннями, вихідними засадами, які дістають специфічний вияв у нормах аграрного права, що регулюють господарсько-виробничу діяльність, пов'язану з раціональним використанням сільськогосподарських земель різни­ми   аграрним и   суб'єктами.    Земельно-трудові   відносини   складаються переважно під час використання земель як основного засобу ви­робництва сільськогосподарської продукції. Проте іноді це можуть бути й "відокремлені" земельні або трудові відносини. Що має міс­це тоді, коли йдеться про менш характерні, ніж рослинництво, га­лузі   сільськогосподарської  діяльності.

У процесі аграрно-правової спеціалізації норм земельного пра­ва для різних суб'єктів аграрних відносин (особливо — для сіль­ськогосподарських кооперативів) у сучасних умовах важливу роль відіграють норми локальної правотворчості, зокрема статути цих аграрні   суб'єкти.Радикальнізм

Із з є мельно-трудовими щільно пов'язані й майнові аграрні відносини, в які вступають різні аграрні суб'єкти. Радикальні зміни відносин власності під час переходу до ринкової економіки, виник­нення приватної власності не лише на землю, а й на майно (зде­більшого через паювання майна колишніх колективних сільського­сподарських підприємств) істотно позначилися на характері сучас­них   аграрних   майнових   відносин.

Цивільний кодекс (ЦК) закріпив підприємницьку сутність та­ких  аграрних суб'єктів,   як   виробничі   кооперативи   (ст.   ст.    163-166).

Господарським кодексом (ГК) деталізовано майнові відносини у виробничих кооперативах та юридично зафіксовано існування при­ватних підприємств, селянських (фермерських) господарств і орен­дних   підприємств  як  підприємницьких   структур   (ст.   ст.    113-115).

Аграрне законодавство України визначає спеціалізацію майно­вого статусу сільськогосподарських виробничих та інших коопера­тивів , фермерських господарств , особистих селянських госпо­дарств  .

Майнові аграрні відносини мають внутрішній і зовнішній харак­тер. І навіть тоді, коли внутрішні виходять за межі аграрних струк­тур і розглядаються судами, вони не втрачають своєї первісної юри­дичної аграрно-правової природи, оскільки органічно позв'язані з внутрішніми   аграрними   відносинами.

До предмета аграрного права належать також організаційні та уп­равлінські відносини. Вони теж можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. Слід зазначити, що суть таких відносин істотно зміни­лася під час переходу від адміністративних до ринкових методів господарювання   в   аграрному   секторі   України.

За умов ринкової економіки посилюється значення внутрішніх організаційно-управлінських відносин, які набирають самостійно­го характеру щодо вирішення проблем організації і управлінської діяльності в усіх структурних формах сільськогосподарського ви­робництва.    При    цьому   значно   зміцнюються   демократичні   засади управлінської діяльності, роль правових актів, особливо статутів фермерських господарств, сільськогосподарських виробничих і об­слуговуючих   кооперативів   та   ін.

Зовнішні організаційно-управлінські відносини у реформовано­му секторі аграрної економіки стосовно державного управління ни­ми, переважно теж істотно змінюються. Проте це не означає ціл­ковитого невтручання державних органів у зазначену сферу. Йдеть­ся лише про заміну методів адміністрування методами всебічної підтримки   аграрного   підприємництва.

За сучасних умов розвитку соціальної правової держави, виз­нання людини, її життя і здоров'я, честі й гідності найвищою со­ціальною цінністю, чомусь права селян захищено значно менше, ніж права міського населення. Зважаючи на це, аграрне право має містити також і комплекс соціальних аграрних відносин. На жаль, поки що цим відносинам як елементу змісту сучасного аграрного права приділяється мало уваги, законодавство у цій сфері перебу­ває не на належному рівні. Що істотно впливає на стан виробни­чої   сільськогосподарської  діяльності   всіх   аграрних   структур.

Отже,       предмет      аграрного      права      України     можна      визначити     як сукупність       комплексних,         інтегрованих       і      спеціалізованих      суспільних   аграрних     відносин,     які    за     своїм     змістом     є     земельними,      трудовими, майновими,          організаційно-управлінськими,      а         також         соціальними; вони функціонують у процесі здійснення різними аграрними суб'єк­тами сільськогосподарської виробничої та пов 'язаної з нею іншої ді­яльності.

Специфічної й органічної єдності предмету аграрного права на­дають норми, які регулюють пріоритетний вид землекористування — використання земель сільськогосподарського призначення (переду­сім   —   грунтів)   як  об'єкта   аграрних   відносин.

Галузь права традиційно визначається не тільки предметом, а й методами правового регулювання. Найбільш характерно це для ос­новних профільних і однорідних за змістом галузей права. Для комплексних галузей цей фактор менш істотний, але його не мож­на   й   цілком   відкинути.

Аграрне право як комплексна галузь, що увібрала в себе різні суспільні відносини, "зцементовані" характером сільськогосподар­ської виробничої діяльності під час використання земель сільсько­господарського призначення, не може мати якогось одного спосо­бу і засобу правового впливу на сферу своїх різноманітних відно­син, тобто одного і єдиного методу правового регулювання. Має йтися про наявність є аграрному праві елементів методів тих галу­зей права, певні складові яких у спеціалізованій формі увійшли до зміс­ту цієї комплексної галузі права. Але при цьому істотними є профі­лююче місце і значення аграрно-земельних відносин у системі аг­рарного   права.

Сучасним аграрним земельним відносинам, що базуються пере­важно на засадах приватної земельної власності, і складаються в ході   організації   виробництва   сільськогосподарської   продукції   різними аграрними суб'єктами, замість характерного раніше методу імперативного державного впливу найбільш відповідним є метод диспозитивного впливу на поведінку цих суб'єктів, тобто надання їм можливості вільно й самостійно регулювати свої взаємовідносини у   встановлених   межах.

Ринкові економічні засади в АПК істотно впливають на акти­візацію методу юридичної рівності сторін у майнових аграрних відносинах. Це не зменшує протекціоністської ролі держави в за­безпеченні гарантованості прав аграрних суб'єктів і надання їм державної допомоги в складних природних умовах господарю­вання .

З економічними та демократичними засадами діяльності сучас­них аграрних суб'єктів пов'язане поширення методу локальної правотворчості. Іноді це означає не так зменшення централізованого правового регулювання, як наявність прогалин в аграрному зако­нодавстві (наприклад, стосовно регламентації земельних відносин у сільськогосподарських    кооперативах).

Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію до посилення еле­ментів   рекомендаційності в     їх     регламентації.

Отже, характерною ознакою сучасної методології аграрного права України є поєднання державного правового регулювання аг­рарного сектора економіки з господарською самостійністю аграр­них   суб'єктів   (переважно   як   підприємницьких   структур).


 

§ 3. Принципи аграрного права України

Принципи — це основні вихідні засади певного суспільного явища, що якнайактивніше виражають його зміст. Принципи пра­ва — це засади, які закріплені в правових нормах і відображають закономірності певної галузі права. В них розкриваються системні особливості галузі права, які зумовлюють її галузеву суть. Проте принципи права можуть мати й ширший, міжгалузевий характер. Такі загальні принципи відображаються в галузевих правових принципах.

Сучасний період розвитку українського суспільства характери­зується такими загальними правовими принципами, які повинні ві­дображатися   в   законодавстві   (в  тому числі   —   й   в   аграрному):

 

 

Аграрне право як комплексна, інтегрована й спеціалізована га­лузь права має систему спеціальних принципів, наявність яких зу-мовлена особливостями мети та змісту аграрних відносин. При цьому   слід   враховувати   2   таких  фактори:

 

 

У зв'язку із зазначеним, провідним спеціальним принципом аг­рарного права слід вважати пріоритетність сільського господарства в системі всіх інших галузей народного господарства. Основною складовою цього принципу є пріоритетність сільськогосподарського землекористування серед інших видів користування землею. Одним із прикладів юридичного закріплення цього спеціального принци­пу є Закон України від 17 жовтня 1990 р. "Про пріоритетність со­ціального розвитку села та агропромислового комплексу в народ­ному господарстві" (в редакції Закону від 15 травня 1992 р. ). Існує потреба в прийнятті спеціального, ширшого за змістом, Закону — "Про   сільське   господарство"   .

Другим важливим спеціальним принципом сучасного аграрного права є рівність суб'єктів аграрних відносин. Перехід України до ринкових відносин, урізноманітнення форм власності на землю та майно, підприємницькі засади аграрного господарювання створи­ли умови для виникнення нових суб'єктів аграрних відносин — фермерських господарств, особистих селянських господарств, при­ватних аграрних підприємств та ін. І для якісної зміни правового статусу суб'єктів аграрного господарювання, які існували раніше, зокрема сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих коо­перативів*. Рівність цих та інших суб'єктів аграрних відносин, в то­му числі великих аграрних державних підприємств, є закономірним відображенням демократичних засад у розвитку аграрного підпри-ємн ицтва.

Наступним   принципом   сучасного   аграрного   права   є   право   до­бровільного        вибору        селянами        організаційно-правових        форм        господарювання на землях сільськогосподарського призначення, а також ха­рактеру, напрямів і способів їхньої господарської та іншої діяльнос­ті, як і вільного розпорядження виробленою (виготовленою) сіль­ськогосподарською та іншою продукцією. Цей принцип базується на засадах вільного демократичного вибору форм господарюван­ня й конституційних гарантіях права приватної та інших форм власності.

Специфічним принципом аграрного права є тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин, за якого процес сіль­ськогосподарського землекористування означає використання в процесі трудової діяльності об'єктивних природних властивостей грунтів, зокрема родючості, і внаслідок цього поєднання людсько­го і природного факторів — одержання сільськогосподарської про­дукції. Цс — найхарактерніший принцип для основної галузі сіль­ськогосподарського   виробництва   —   рослинництва.

Ведення сільського господарства завжди пов'язане з природним виробничим ризиком, кліматичними умовами, тривалим проміж­ком часу між вкладенням праці й одержанням прибутків виробле­ної (виготовленої) продукції та з багатьма іншими факторами. То­му в усьому світі сільське господарство є дотаційним. І для Украї­ни стабільна державна підтримка сільськогосподарського товарови­робника має стати постійним принципом державного керівництва сільським господарством, а отже принципом аграрного права. Дер­жава повинна забезпечувати охорону земель сільськогосподарсько­го призначення, створювати соціально-економічні умови життя й праці   селянина.

Надзвичайно важливе практичне значення має принцип реаль­ної гар антованості суб'єктивних прав селян як громадян України й як суб'єктів аграрних відносин. Селянство — це та структурна детермі­нанта, від якої залежить продовольчий добробут суспільства. Вод­ночас воно уособлює усталений спосіб життя, є носієм національ­них традицій та добропорядних звичаїв. Проте продовжує існувати великий розрив у реальному забезпеченні матеріальних, соціальних і культурних умов життя й праці жителів міст і сіл. Це зумовлює необхідність гуманізації статусу селянина на сучасних законодав­чих засадах, забезпечення справедливого розподілу благ у демокра­тичному   правовому   суспільстві.


 

§ 4. Система аграрного права України

Система галузі права — це закономірно послідовна, повна і внутрішньо узгоджена сукупність складових, основу якої становить правовий інститут. Вона значною мірою зумовлена принципами права.

Можна стверджувати, що сьогодні аграрне право України це комплексна, інтегрована й спеціалізована галузь права, яка історично склалася      і   являє     собою      повноцінну     систему     аграрно-правових     інститутів. Саме їх наявність як головної внутрішньогалузевої сукупності норм правової спільності є підтвердженням існування окремої са­мостійної   галузі   права.

Для аграрного права характерна наявність, насамперед, ком­плексних правових інститутів. Провідний серед них — інститут права власності на землю (переважно приватну). Він є наслідком здійснення радикальних реформ у сільському господарстві — зе­мельної та аграрної, виникнення аграрних товаровиробників, під-приємницьких   засад  їхньої діяльності.

Комплексна юридична природа інституту права власності пов'язана, передусім, з його генетичними зв'язками з цивільним правом та аграрно-правовою спеціалізацією норм земельного пра­ва. Останнє зробило можливим перерозподіл земель сільськогоспо­дарського призначення між різними аграрними суб'єктами, сприя­ло   виникненню   нових  суб'єктів   аграрних   відносин.

Комплексну земельно-аграрну правову природу має і новий пра­вовий інститут паювання земель. Він був законодавчо започатко-ваний ЗК 1992 р. та широко задекларований кількома указами Пре­зидента   України.

Право на земельну частку (пай) стосується переважно колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств і є похідним від права колективної власності на землі сільськогосподарсь­кого призначення. Воно є, по суті, основною формою набуття се­лянами   права  права        власності   на  ці  землі.

Похідним від інститутів права власності на землю та паювання земель є поширений у практиці інститут оренди земель сільськогос­подарського призначення, який здебільшого використовується аграр­ними суб'єктами, що значною мірою зумовлює їх юридичну при­роду.

Одним із нових інститутів аграрного права є інститут фермер­ського господарства, який органічно поєднує норми права, що рег­ламентують складний комплекс земельних, трудових, майнових, організаційних,   управлінських та   інших   відносин.

Правове становище фермерських господарств регулюється пе­реважно спеціальними законодавчими актами аграрного законо­давства.

Найусталенішим правовим інститутом аграрного права є інсти­тут сільськогосподарської кооперації. Ця традиційна організаційно-правова форма ведення сільського господарства пройшла багато різ­них етапів свого історичного розвитку: вона була значно спотворена в період колективізації і відроджена в 90-х pp. минулого століття, ко­ли спочатку на основі Закону СРСР від 25 червня 1988 р. "Про ко­операцію в СРСР", а згодом на засадах спеціалізованого Закону Ук­раїни "Про сільськогосподарську кооперацію" почали відновлюва­тися   справжні кооперативні  принципи  аграрного  виробництва.

Створення й функціонування в Україні виробничих і, особливо, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів потребує по­дальшого   вдосконалення   їх   правового   режиму.

Аграрним законодавством передбачено розвиток і деяких інших організаційно-правових форм ведення сільськогосподарського ви­робництва: особистих селянських господарств, приватних аграрних підприємств, сільськогосподарських товариств, а також державних сільськогосподарських підприємств та ін. Це сприятиме формуванню відповідних      правових      інститутів       аграрного       права.

Необхідність подальших соціальних перетворень на селі потре­бує законодавчого вдосконалення комплексного аграрно-правово­го інституту пріоритетного соціального розвитку села. Він був започаткований ще 1990 р. прийняттям спеціального Закону УРСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислово­го комплексу в народному господарстві", яким передбачались прі­оритети в державних інвестиціях, принципи еквівалентності товарообміну між сільським господарством і промисловістю, в сфері соціального розвитку села, його наукового та кадрового забезпечення   тощо.

18 січня 2001 р. було прийнято Закон України "Про стимулю­вання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років", який визначив конкретні економічні, фінансові й соціальні важелі розвитку   сільського   господарства   України.

Подальший розвиток нормативної бази цього правового інсти­туту спрямований на законодавче врегулювання форм і методів державної підтримки сільського господарства, забезпечення нор­мальних  соціально-економічних  умов  життя   та   праці   селянства.

Тенденцію до подальшого активного законодавчого розвитку має також інститут гарантування прав селянина як громадянина й як працівника сільського господарства, оскільки ці права не повною мірою закріплені в аграрному законодавстві й ще менше реалізу­ються   на   практиці.

Активно формується й новий правовий інститут аграрного права — приватизація та паювання майна в агропромисловому комплексі України. Особливості приватизації майна в АПК пе-редбачені спеціальними актами аграрного законодавства: Зако­ном України в ід 10 липня 1996 р. "Про особливості приватиза­ції майна в агропромисловому комплексі", Указом Президента України від 27 серпня 2002 р. № 774/2002 "Про додаткові захо­ди щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського на­селення"   тощо.

Науковці   рекомендують   конкретні   правові   умови   вдосконалення   цього   складного   процесу.

Система       аграрного      права      як      навчальна      дисципліна передбачає послідовну  наявність   3   складових,   якими   є:

 

  1. загальна частина;
  2. особлива частина.
  3. спеціальна   частина.

 

Можливість вирізнення загальної частини навчального курсу аграрного права України є показником, що засвідчує об'єктивне іс­нування   відповідної   окремої   галузі   права.

До загальної частини курсу належать такі вихідні загальнотеоретичні теми такі, як: предмет аграрного права, його принципи й систе­ма, джерела аграрного права, їх поняття та класифікація; аграрні правовідносини (поняття, види, особливості, класифікація); державне регулювання сільського господарства (зміст, форми, система державних органів тощо); правове становище різних аграрних суб'єктів (фермерських господарств, сільськогосподарських коопе­ративів, особистих селянських господарств); особливості реформу­вання   аграрних  відносин  тощо.

Особлива частина навчального курсу розпочинається з розкрит­тя особливостей правового режиму земель сільськогосподарського призначення, які є основним засобом виробництва, базою для ви­робничої   сільськогосподарської  діяльності   всіх   аграрних   суб'єктів.

На цій основі в особливій частині курсу послідовно розкрива­ються головні напрями діяльності аграрних суб'єктів, їх земельні, трудові, майнові, договірні, фінансові та інші відносини, а також відповідальність   за   порушення   аграрного   законодавства   України.

Вперше в підручнику з аграрного права України подається спе­ціальним   розділ   —   про   розвиток  науки   аграрного   права України.

Спеціальна частина навчального курсу містить характеристику аграрного права зарубіжних країн і правове регулювання земельної та  аграрної  реформи   в   цих   країнах.


Fri, 11 Feb 2011 19:28:50 +0000
Розділ 2 Предмет науки аграрного права

Fri, 11 Feb 2011 19:59:56 +0000
Розділ З Джерела аграрного права

Fri, 11 Feb 2011 20:03:41 +0000
Розділ 4 Аграрні правовідносини

Fri, 11 Feb 2011 20:10:18 +0000
Розділ 5 Суб'єкти аграрного права

Fri, 11 Feb 2011 20:36:35 +0000
Розділ 6 Правове регулювання переходу до ринкових відносин в АПК


Розділ 7 Державне регулювання сільського господарства

Просмотров: 1327
Search Results from «Озон» Право. Юриспруденция
 
М. Н. Марченко Сравнительное правоведение. Учебник
Сравнительное правоведение. Учебник
В работе рассматривается широкий круг вопросов, касающихся истории становления и развития сравнительного правоведения, его роли и значения в жизни общества, его функций. Особое внимание уделяется проблемам классификации национальных правовых систем и характеристике основных правовых семей. Рассматриваются также вопросы соотношения международного и национального (внутригосударственного) права. Учебник написан на основе изучения и обобщения зарубежного и отечественного материала, а также практики использовании сравнительного правоведения в разных странах.

Издание подготовлено по состоянию законодательства на май 2009 г....

Цена:
709 руб

 Гражданское право. Учебник
Гражданское право. Учебник
В учебнике кратко изложен полный курс гражданского права для высших учебных заведений. На основе всех четырех частей Гражданского кодекса Российской Федерации в нем раскрываются закрепленные в Кодексе институты и юридические конструкции. Издание подготовлено с учетом новой редакции ГК РФ и включает изменения, внесенные Федеральными законами № 142-ФЗ, 167-ФЗ, 187-ФЗ, 222-ФЗ, 223-ФЗ, 245-ФЗ, 251-ФЗ по состоянию законодательства на сентябрь 2013 г. Для студентов и преподавателей юридических и не юридических вузов....

Цена:
409 руб

А. М. Куренного Трудовое право России. Учебник
Трудовое право России. Учебник
Цена:
679 руб

 Уголовное право. Общая часть. Учебник
Уголовное право. Общая часть. Учебник
Данный учебник - экспериментальный, подготовлен преподавателями кафедры уголовного права Московского государственного юридического университета имени О.Е.Кутафина (МГЮА) и Национального исследовательского университета "Высшая школа экономики" с участием НИИ МВД России в соответствии с программой курса "Уголовное право. Общая часть" на основе современного уголовного законодательства, а также иных нормативных правовых актов.
При анализе уголовно-правовых институтов учтены постановления Пленума Верховного Суда РФ по вопросам применения уголовного права. Учебник имеет оригинальную структуру. Каждая глава содержит аннотацию и информационно-справочный материал. В параграфах дефиниции определяемых понятий сопровождаются опорными словами, используя которые можно воспроизвести соответствующий материал; текст параграфа разбит на смысловые единицы, к каждой из которых предпослан заголовок. Такое расположение материала облегчает его усвоение. Этой цели подчинены дидактические и контрольно-измерительные материалы. Кроме того, они способствуют выработке практических навыков применения уголовного закона.
Издание подготовлено по состоянию законодательства на июнь 2016 г.

Учебник рассчитан на студентов, аспирантов и преподавателей высших учебных заведений....

Цена:
474 руб

 Гражданское право. Актуальные проблемы теории и практики. В 2 томах. Том 1
Гражданское право. Актуальные проблемы теории и практики. В 2 томах. Том 1

Издание представляет собой систематический сборник очерков по глобальным проблемно-методологическим вопросам современной российской цивилистики. Коллектив авторов стремится, с одной стороны, предпринять попытку научной постановки глобальных гражданско-правовых проблем, а с другой - проверить силу и работоспособность "проверенного многолетней практикой" цивилистическогo инструментария. Книга для широкого круга специальностей.

...

Цена:
1299 руб

 Таможенное право. Шпаргалки
Таможенное право. Шпаргалки
В книге кратко изложены ответы на основные вопросы темы "Таможенное право". Издание поможет систематизировать знания, полученные на лекциях и семинарах, подготовиться к сдаче экзамена или зачета.

Пособие адресовано студентам высших и средних образовательных учреждений, а также всем интересующимся данной тематикой....

Цена:
48 руб

А. В. Селянин Криминология. Конспект лекций
Криминология. Конспект лекций
Данное пособие предназначено для студентов юридиче­ских вузов. Оно поможет при подготовке к сдаче экзамена или зачета по дисциплине "Криминология". Студенты смогут в предельно сжатые сроки систематизировать и конкретизи­ровать знания, приобретенные в процессе изучения данного предмета; акцентировать свое внимание на наиболее важ­ных положениях рассматриваемых вопросов, не отвлекаясь на отступления, приводимые авторами других учебников и учебных пособий; сформировать структуру ответа на по­ставленный вопрос....

Цена:
113 руб

А. А. Бирюков Право интеллектуальной собственности в схемах. Учебное пособие
Право интеллектуальной собственности в схемах. Учебное пособие
В учебном пособии содержатся теоретические и практические материалы, необходимые для изучения дисциплины "Право интеллектуальной собственности". Материал пособия изложен в краткой, доступной форме в виде схем.

Предназначено для студентов дневной и заочной форм, обучающихся по специальности (направлению подготовки) "Юриспруденция", преподавателей юридических вузов, а также практикующих специалистов....

Цена:
129 руб

П/р Степанова С.А. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Учебно-практический. К части 4
Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Учебно-практический. К части 4
Настоящее учебное пособие необычно. Основной материал, необходимый для изучения полного курса гражданского права, сосредоточен в приводимом тексте Гражданского кодекса Российской Федерации. Авторы стремились не пересказывать нормы закона, а выделениями, выносками, краткими вспомогательными комментариями и разъяснениями помочь обучающимся овладеть первоначальными цивилистическими знаниями. В комментарии представлены не только основные достижения отечественной юридической науки, но и немалое число судебных актов, иллюстрирующих положения Гражданского кодекса.
Законодательство приведено по состоянию на июль 2015 г.

Для студентов, аспирантов, преподавателей высших юридических и неюридических учебных заведений, практикующих юристов, а также всех, кому необходимо получить основную информацию о статьях Гражданского кодекса Российской Федерации, и всех, кто интересуется вопросами гражданского права....

Цена:
269 руб

 Комментарий к Гражданскому Кодексу Российской Федерации. Часть 3. Учебно-практический комментарий
Комментарий к Гражданскому Кодексу Российской Федерации. Часть 3. Учебно-практический комментарий
Издание представляет собой постатейный научно-практический комментарий части третьей Гражданского кодекса РФ. Комментарии к статьям Кодекса основаны на доктрине гражданского права, а также материалах их практического применения. Все нормы проанализированы во взаимодействии с правилами других законов и иных нормативных актов, действующих по состоянию на 1 июля 2015 г. Комментарий рассчитан на научных и практических работников в области права, студентов и аспирантов юридических вузов и факультетов, а также всех граждан, интересующихся вопросами гражданского права....

Цена:
539 руб



2003 Copyright © «Advokat.Peterlife.ru» Мобильная Версия v.2015 | PeterLife и компания
Юридическая консультация, юридические услуги, юридическая помощь онлайн.
Пользовательское соглашение использование материалов сайта разрешено с активной ссылкой на сайт
  Яндекс.Метрика Яндекс цитирования